Нові трактування полотна «Крик» норвезького імпресіоніста Едварда Мунка з'являються мало не щороку. Останнє, наприклад, дуже навіть наукове: метеорологи розгледіли на картині перламутрові хмари.
Картину норвезького художника Едварда Мунка «Крик» знають навіть ті, хто далекий від імпресіонізму і мистецтва в цілому. Її можна часто побачити в різних модифікаціях в якості інтернет-мема. А саме полотно та історія його створення мають купу різних трактувань.
Не всі дізнаються в примітивному персонажі людини: багато хто приймає його за привида, скелет, ембріон або сперматозоїд. Незрозуміло і що за червоне небо за спиною у «лисого монстра».
МетеáГелен Мюрі з Університету Осло припустила, що на створення картини художник міг надихнутися, побачивши небе рідкісне явище - перламутрові хмари. Причиною їх появи стають низькі температури і високий ступінь освітленості. За всю історію фізики атмосфери перламутрові хмари були помічені всього близько 100 разів. Незважаючи на красу явища, перламутрові хмари руйнівні для нашої атмосфери. Вони сприяють хімічній реакції, яка руйнує озоновий шар.
Фото
Мистецтвознавці вже висували кілька трактувань полотна, щоправда, більш прозаїчних, але тому не менш захоплюючих. Наприклад, Мунк міг побачити в небі попіл вулкана Кракатау після його виверження в 1883 році. Або ж у червоному небі Мунк намагався висловити почуття самотності і туги: норвезький імпресіоніст був психічно неврівноваженим, часто страждав манією, безсонням і депресіями.
Ще одна версія - Мунк був пророком, який побачив у своїх снах світові війни, голокост, наслідки від ядерної зброї. Тому на його картинах так багато страждаючих людей. До слова, цю теорію висунув один з керівників аукціону Sotheby's Девід Норман, який успішно продав одну з картин серії «Крик» (всього в серії 4 картини, виконані в різних техніках) за 120 мільйонів доларів. Напевно, не без допомоги придуманої ним байки.
Ходить чимало чуток і про те, що полотно проклято: у всіх, хто хоч якось контактує з картиною, трапляються сварки і неприємності, а деякі доводять себе до самогубства: одного разу службовець музею в Осло, де зберігається картина, випадково впустив її на підлогу. Незабаром у нього почалися напади і в кінці-кінців він наклав на себе руки.