Існує безліч теорій про реальну механіку гіпнозу. Їх осмислення може бути трохи схоже на гру - ви, як правило, повертаєтеся до того, з чого почали. У цій статті ми розглянемо, як працює гіпноз.
Хоча в теорії гіпноз - це не сон, на практиці на сеансах класичного гіпнозу лікарі користуються тими ж прийомами, що і їхні колеги 100, 200 і навіть тисячі років тому: фокусуванням погляду на блискучому предметі, заколисуючими одноманітними подразниками і монотонною промовою з акцентом на ключових моментах: «Ви спите все глибше» і «Ви чуєте мій голос, мої навіювання». Тому, якщо ви захочете загіпнотизувати перехожого на вулиці, зробити це швидко у вас не вийде - для гіпнозу потрібен спокій і терпіння.
Теорії про те, як досягаються ці результати, варіюються від ідеї про те, що гіпноз викликає зміни в мозковій активності, до ідеї про те, що суб'єкт «методично виконує» роль загіпнотизованої людини, а також до скептичної точки зору, що все зводиться до ефекту плацебо. Однак всі ці теорії, по суті, говорять про одне і те ж - гіпноз працює, спілкуючись з підсвідомістю.
Свідоме і несвідоме - це насправді просто скорочені терміни для опису загальних характеристик людського розуму. Свідомий розум - це та частина, в якій ми, як правило, «живемо», - та частина, про яку ви можете думати, як про «себе». Якщо у вашій голові є тихий голос, що читає ці слова вголос, це говорить свідомий розум. Підсвідомість - це все інше!
У стані глибокого гіпнотичного сну (загальноприйнятий навіть серед професіоналів неправильний, але зручний термін) і відбуваються всі ті чудеса, з яких склалося враження про те, що під гіпнозом люди втрачають свободу волі. Естрадні фокусники і ранні дослідники феномену гіпнотичного навіювання перепробували все, що спадало їм на думку, - і дійсно, під гіпнозом людина може виконати будь-який наказ гіпнотизера. Майже будь-хто.
Таким чином, гіпноз працює, формуючи наше сприйняття реальності шляхом безпосередньої взаємодії з підсвідомістю, джерелом більшості наших проблем і рішень.