Автомобілі-амфібії повертаються - цього разу з хорошими характеристиками, привабливим зовнішнім виглядом і розумними технологіями.
Коли ви востаннє возили за собою когось на водних лижах, а замість катера у вас була легкова машина? Цивільні машини-амфібії до числа новинок не належать - вони відомі понад 100 років. Деякі з них були здатні дати спеку на суші, проте всі вони ганебно повільно плавали. Найвідоміший гібрид цього класу і єдина амфібія, що вироблялася серійно, - це Amphicar. Дітище німецької промисловості являло собою спортивного вигляду кабріолет, на якому можна було з'їхати з землі прямо у воду, але його 43-сильний двигун забезпечував максимальну швидкість приблизно 11 км/год. На жаль, з такою швидкістю на водних лижах ви підете з головою під воду.
36 років потому після сходження з конвеєра останнього Amphicar несподівано різко відродився інтерес до автомобілів-амфібій для активного відпочинку. На сцену практично одночасно виходять як мінімум три свіжих, життєздатних моделі. Їх творці гарненько подумали над тим, як впоратися з вродженими недоліками будь-якої амфібії - значним опором коліс у воді і нездатністю глиссировать по водній гладі.
Hydrocar Доббертіна
З нового тріо амфібій Dobbertin HydroCar виглядає радикальніше за всіх. У 1990 р. дизайнер Рік Доббертін вирішив замість проектування звичайних авто зайнятися створенням масивної амфібії під назвою Dobbertin Surface Orbiter. У результаті його Orbiter проїхав майже 50 000 кілометрів і майже 5000 кілометрів проплив по водній гладі, відвідавши 28 країн за три роки.
Збірка прототипу HydroCar повинна завершитися влітку цього року. Він являє собою конструкцію з трьох секцій-поплавків, покритих спеціальним корабельним дюралем. Центральна секція несе на собі кабіну водія і середній привід трансмісії. Дві зовнішніх секції є несучими поплавками, які здатні одночасно підніматися і опускатися незалежно від середнього корпусу. Поплавки-спонсони заповнені пінополіуретаном для плавучості. Вони пов'язані між собою зверху за допомогою суппортів, що проходять через головний корпус, а знизу - трьома підводними крилами, які забезпечують підйом для глісування. Між суппортами поплавків і основною секцією розміщуються вісім повітряних подушок - чотири зверху і чотири знизу.
Накачування чотирьох верхніх подушок опускає поплавки на 20 сантиметрів по відношенню до основного корпусу у водному режимі. Таким чином амфібія перетворюється на катамаран. Накачування нижніх подушок піднімає поплавки для використання машини в сухопутному режимі.
Вісім додаткових повітряних подушок монтуються над і під передньою і задньою віссю для підняття і опускання коліс. У воді колеса втягуються в спеціальні порожнини в поплавках, отвір порожнини закривається, і утворюється рівне дно. На суші ці повітряні подушки відіграють роль традиційних пружин. Перехід із сухопутного режиму в морський або навпаки здійснюється натисканням кнопки і займає 5 секунд.
Потужності у HydroCar буде достатньо. Її забезпечить 8-циліндровий V-подібний двигун Chevrolet об'ємом 8222 куб. Див. потужний двигун з'єднаний з автоматичною трансмісією GM і роздатковою коробкою для повнопривідного автомобіля з однією відключуваною віссю. Є ще електронне зчеплення, яке з'єднує вал роздаткової коробки з зовнішнім гвинтом. На задні колеса потужність не подається.
По виході на сушу водій включає повний привід, щоб запрацювали передні колеса. Передній привід важливіше заднього, тому що при виході з води передні колеса вже будуть на суші, а «корми» машини, можливо, буде продовжувати плисти. На землі зчеплення від'єднує гвинт від двигуна.
У воді перехід на одноосний привід дозволяє припинити обертання передніх коліс, а потужність двигуна передається на задню вісь для обертання гвинта. Зовнішній привід з гребним гвинтом відхиляється на 40 градусів в обидва боки і заодно виконує роль керма. Його також можна підняти на 40 градусів вгору, щоб не проткнути кого-небудь на шосе. Бог з ними, іншими автолюбителями. Нехай собі вважають, що ви їдете на кухонному комбайні з колесами. На підтоплених рівнинах ви посмієтеся останнім.
Доббертін розраховує, що HydroCar буде розганятися на суші до 200 км/год і понад 80 км/год на воді. Однак випробувати таку швидкість буде можливо за наявності у вас в кишені 150 тисяч доларів. Детальніше про машину можна дізнатися на сайті.
Watercar Марча
Якщо WaterCar Дейва Марча і схожий на автомобіль Chevrolet Camaro, то це тому, що він насправді ним і є. Ну, майже... Корпус зовні нагадує звичайний Camaro 2002 року, але виготовлений він зі скловолокна. Це ефектний легкий кабріолет з відбивачами і бічними панелями. Щоб перетворити корпус на працюючий прототип (на фото), що розвиває швидкість 200 км/год на суші і 72 км/год на воді, знадобився весь 20-річний досвід Марча в справі будівництва автомобільних макетів і розробки машин, кораблів і літаків. Марч подовжив ніс корпусу на 20 сантиметрів для кращого глісування. Він змістив дверні прорізи, прибрав дах і збільшив колісні арки, щоб колеса могли втягуватися на 28 сантиметрів під час переміщень по воді. Чотиримісний Camaro виглядає як стрімка пирога, що досягнуто завдяки багаторічному досвіду Марча в розробці кузовів. Двері герметизуються звичайною автомобільною ізоляцією, а ручки і замки авіаційного типу зачиняють двері набагато ефективніше звичайних автомобільних замків. Ще Amphicar мав двері, які ефективно утримували воду (якщо, звичайно, ви не відкривали їх у воді).
Рама WaterCar зроблена з квадратного тонколистового профілю (сталь марки 304), який вставляється в спеціальні виїмки в корпусі. Оскільки у корпусу немає днища, Марчу довелося створювати його зі скловолоконних панелей, які він підігнав за формою. Дно було зроблено у формі букви V з великим розвалом через низьку посадку Camaro. За словами Марча, тільки на корпус і днище у нього пішло більше 3000 людиногодин. Пошук правильної конфігурації з залитими скловолокном дерев'яними рангоутами був складним процесом проб і помилок.
Підвіска дуже проста. Власне, за основу була взята серійна підвіска з Corvette C4 1986 _ 1987 рр., в якій композитні пружини Corvette були замінені на амортизатор з пружиною. Обойми підшипників коліс перероблені так, щоб через мастильний ніппель можна було впорскувати спеціальну водостійку мастила. Марч запевняє, що перетворити солідні 17-дюймові колеса Corvette на шасі, що прибираються, було нескладно. Він додав консоль до верхнього кріплення стійки амортизаторів і піднімає кожну стійку з верхнім і нижнім важелями за допомогою гідравлічного підйомника.
Вибір двигуна для WaterCar був зроблений під час гонок піщаних автомобілів-баггі «Competition Hill» в рідному місті Марча Ель-Центро (Каліфорнія). Марч зауважив, що баггі з 2,5-літровими двигунами Subaru WRX засипали піском тих, у кого стояли двигуни Corvette LT-1 і Cadillac Northstar. Йому вдалося втиснути опозиційний мотор і іншу частину приводу Subaru під капот Camaro. Задні колеса приводяться в обертання посиленою трансмісією типу Volkswagen. На воді машина рухається за допомогою насоса-водомета Берклі. Головний компонент у системі - особлива роздаткова кор "