Дослідники вивчили зуби великих білих акул і вимерлого мегалодона і дійшли висновку, що конкуренція за їжу між двома видами могла сприяти вимиранню другого.
Що ж могло стати причиною вимирання такого гігантського хижака?
Otodus megalodon був воістину гігантським хижаком: довжина акули становила близько 15 метрів, а один тільки її плавник був розміром з людини. Дивно, але великі білі акули могли сприяти вимиранню цього гіганта.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, вчені проаналізували зубну емаль мегалодонів, щоб зрозуміти, чим вони харчувалися.
Нові зуби, що виростають біля акули, підлаштовуються під дієту. Дієта впливає на те, скільки цинку буде в емалі. Аналізуючи ізотопи цинку в зубах, вчені можуть визначити раціон їхнього власника, а також встановити його положення в харчовому ланцюгу.
Як проходило дослідження?
Вчені проаналізували ізотопи цинку в зубах мегалодону, акул 20 існуючих видів, а також 12 викопних видів (не мегалодона).
Порівняння білої акули (Carcharodon carcharias) і мегалодона - двох видів, які колись співіснували в ранньому пліоцені, - показало, що вони знаходилися поруч у харчовому ланцюгу. Вони могли полювати за однією здобиччю і боротися за одні й ті самі ресурси.
Дослідники все ще не знають точної причини вимирання мегалодонів. Автори нової статті припускають, що причиною цьому послужило безліч факторів. І один з них - конкуренція з боку білих акул.
Автори також зазначають, що їхня робота може стати відправною точкою для подібних досліджень.
«Наше дослідження ілюструє можливість використання ізотопів цинку для вивчення дієти і трофічної екології вимерлих тварин протягом мільйонів років - метод, який також може бути застосований до інших груп викопних тварин, включаючи наших власних предків», - підсумовують вчені.