Метеорити не принесли з космосу життя, проте можливо, що вони «вскип'ятили воду» для протобульйону, в якому зародилися перші мікроорганізми.
Якщо раніше вчені вважали, що перші органічні молекули, такі як гліцин, були принесені з космосу, то нова гіпотеза полягає в тому, що метеорити могли створити на нашій планеті умови для утворення перших вуглецевих ланцюжків і більш складних сполук, з яких потім розвинулися перші живі істоти.
Кратер знаходиться в провінції Онтаріо, Канада
Команда геохіміків з Трініті-коледжу, Дублін, досліджувала другий за величиною ударний кратер Землі, Садбері (Онтаріо, Канада). Його вік - майже 2 мільярди років; за цей час геологічні процеси сильно змінили його вигляд і виштовхнули стародавні шари на поверхню. «Для геолога це все одно що подорож у часі», - говорить професор Камбер, керівник дослідження.
Польові роботи в Канаді
Перший час кратер працював як чайник з нагрівальним елементом на дні: нижню частину його становили гарячі породи. Вода, яка заповнювала «чайник», зумовила реакції, в результаті яких випадали опади. Ця геотермальна активність, за версією вчених, і зумовила появу в кратері перших органічних сполук.
Стародавнє дно кратера
Практично всі камені всередині кратера чорного кольору завдяки вмісту вуглецю. Раніше скупчення вуглецю пояснювалися намиванням ззовні, проте дослідження Камбера дозволило зробити висновок про те, що справжня причина - мікроорганізми, що населяли басейн кратера. Вони ж відповідальні за виснаження тих сполук, які, ймовірно, служили їм їжею, таких як залишки сірчаної кислоти, а також молібденовмісних сполук. «Цілком очевидно, що басейн кратера довгий час не мав виходу у відкритий океан, а значить, всі ці геохімічні особливості є свідченням існування в ньому живих організмів».
Дослідження опубліковано в журналі Geochimica et Cosmochimica Acta.