Де-нол - інструкція. Фармакологія

Де-нол являє собою протиразовий засіб, що включає до свого складу субцитрат вісмута в якості основного діючого компонента. Препарат цей є представником в'яжучих засобів, але ефект від його використання набагато ширший. Препарат впливає на ряд процесів, що проходять при утворенні виразки. Головними діями ліків є протимікробні, в'яжучі та гастроцитопротекторні. Принцип в'яжучої дії активного компонента пояснюється його можливістю вступати у взаємодію з протеїнами з формуванням хелатних сполук. У результаті слизова оболонка шлунка та кишечника покривається протекторним шаром. При цьому подібний шар формується виключно в місцях ураження слизової оболонки. Це прискорює загоєння, оберігаючи уражені місця від роз'їдання кислотою шлункового соку. У процесі формування хелатних сполук вісмута з протеїнами одну з головних ролей грає кислотність органів травлення. Саме кислота запускає процес сполуки даних речовин. Де-нол є бактерицидом щодо хелікобактера пілорі. Цей ефект пояснюється тим, що препарат пригнічує вироблення ферментів у клітинах збудника. Це порушує всі основні процеси і мікроб гине. Також ліки змінюють стан оболонок клітин, це робить клітини хелікобактера слабкими і нездатними впроваджуватися в тканині ураженого організму. Є дані і про те, що клітини збудника стають більш інертними. Препарат дуже добре розчиняється слизом шлунка, тому він впливає і на тих збудників, які знаходяться в самій оболонці. Препарат має значний гастроцитопротекторний вплив, він пояснюється такими механізмами:


  • активізується вироблення простагландіну Е2, який необхідний для виробництва муцину, бікарбонат іонів, що формують мукозно-бікарбонатний захист,
  • посилюється рух крові та біологічних рідин в оболонці шлунка і кишечника, що активізує обмінні процеси в клітинах. Внаслідок чого швидше відбувається процес відновлення клітин і структури слизових,
  • знижується вироблення соляної кислоти фундальними тканинами, внаслідок чого зменшується кислотність шлункового соку,
  • вісмут і пепсин вступають у взаємодію, що призводить до придушення активності пепсину, що зменшує пептичну дію шлункового соку.

Після вживання препарату орально в кров потрапляє мала кількість вісмута. Якщо ж препарат вживається тривалий час, кількість його в крові зростає. Евакуюється з тіла ліки з фекаліями.


COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND