Тріхомоніаз

Збудником захворювання є одноклітинна істота, яка цілком комфортно проживає як в людському організмі, так і в навколишньому середовищі. Науці відомо кілька різновидів цієї істоти, проте тільки один з них здатний спровокувати захворювання. Цікаво ще й те, що тріхомонада є переносником гонококів. Такий тандем вилікувати складніше, ніж кожне ЗППП окремо, оскільки трихомонада ніби захищає гонококи від руйнування ліками. Дуже часто після начебто успішного лікування хвороба повертається. Заразитися трихомоніазом можна як через статевий акт, так і користуючись чужими інфікованими предметами особистої гігієни. Хоча, другий шлях передачі мікробів поки ще під питанням. У представників сильної статі трихомоніаз зазвичай не викликає появу ніяких симптомів. До кінця життя чоловік може бути переносником мікробів і навіть не здогадуватися про це. У деяких випадках трихомонади викликають запальні процеси в яєчках, передміхуровій залозі, сечовипускному каналі. У деяких випадках спостерігаються необільні білі виділення з сечовипускального каналу, а також присутня кров в аналізі сечі. Подібні симптоми можуть спостерігатися сім - чотирнадцять днів, після чого і вони зникають, а захворювання хронізується. Оскільки збудник викликає запалення в передміхуровій залозі та яєчках, а також перебуває в насіннєвій рідині, трихомоніаз є однією з причин безпліддя серед чоловіків. Речовини, які виробляють трихомонади, пригнічують і паралізують спермії. Таким же чином впливають на сперму і ті трихомонади, що населяють внутрішні статеві органи партнерки. Ознаки захворювання у представниць прекрасної статі більш явні. Жінка може відчувати печіння, свербіння вульви, у неї гіперемована слизова оболонка, можуть спостерігатися виділення з вологаїща жовто-зеленого кольору з піною. З'являється біль у нижній частині живота, а також під час сукупу. Якщо збудник вражає сечовидільний канал або міхур, спостерігаються часті позиви до сечовипускання, різи під час виділення сечі. Є ймовірність ураження яєчників, труб і матки. Виявити захворювання іноді вдається випадково (часто це буває при хронічній або прихованій формах). Необхідно пройти цілий ряд діагностичних заходів для того, щоб виявити дане захворювання, що передається статевим шляхом. Терапія трихомоніазу здійснюється за допомогою антибіотиків, зміцнення імунітету, здорового способу життя, прийому вітамінів.