Уретрит - це запальне захворювання сечовипускного каналу (уретри). Сама патологія не становить загрози для життя, і якщо вчасно почати лікування, все завершиться благополучно. Але уретрит доставляє стільки дискомфорту, що порушує всі плани, і, головне - при неадекватному лікуванні призводить до серйозних ускладнень.
Уретрит у жінок зустрічається часто, всупереч розхожій думці, що хворіють їм виключно чоловіки. Завдяки анатомічним відмінностям у будові уретри важче протікає він у чоловіків. Уретра жінки коротка (до двох сантиметрів) і широка, що дає можливість інфекції легко в неї проникати і викликати запалення, але при першому ж сечовипусканні частина мікроорганізмів вимивається сечею. Чоловіча уретра довга, з вигинами і вузька - це є ідеальними умовами для розвитку і подальшого поширення інфекції.
У чоловіків уретрит виявляється частіше і раніше у зв'язку з тим, що симптоми у жінок в більшості випадків змащені або відсутні, хоча поширеність уретриту однакова у обох статей. Жінка у зв'язку з безсимптомністю захворювання може не звернутися вчасно за допомогою, а станеться це вже в тому випадку, коли виникне яскрава картина ускладнення. Крім того, уретрит часто протікає одночасно з циститом, який ускладнює уретрит.
Уретрит у жінок - причини
Уретрит у жінок викликається інфекційними мікроорганізмами або ж іншими причинами, не пов'язаними з інфекцією. Відповідно уретрит класифікується на неінфекційний та інфекційний. Останній, у свою чергу, поділяється на специфічний і неспецифічний.
До причин неінфекційного уретриту належать:
- сечокам'яна хвороба, при якій слизова оболонка уретри пошкоджується дрібним камінням або осколками з гострими краями;
- злоякісні новоутворення в уретрі, що викликають запальний процес;
- різні травми уретри, що виникають при медичних маніпуляціях (цистоскопія, катетеризація);
- алергії;
- гінекологічні захворювання;
- малорухливий спосіб життя, який призводить до венозного застою в судинах органів малого тазу;
- перший статевий контакт.
Причиною інфекційного уретриту у жінок є умовно - патогенна і патогенна мікрофлора. Умовно - патогенні мікроорганізми викликає неспецифічний уретрит у жінок. Умовно - патогенні мікроби (стафілококи, стрептококи, гарднерелла, протей, кишкова паличка, ентеробактерії, гриби, аденовіруси) у своїй більшості присутні в здоровому організмі. Для розвитку уретриту необхідний вплив певних факторів, які провокують його розвиток. Таким поштовхом можуть стати:
- алергічний стан;
- знижений імунітет;
- переохолодження;
- постійні стреси, психоемоційні перевантаження;
- неправильне харчування (гостра, жирна, сольова їжа у великій кількості), дієти, авітамінози;
- алкоголізм;
- період вагітності.
У результаті відбувається дисбаланс умовно - патогенної мікрофлори, що і призводить до розвитку інфекційного неспецифічного уретриту.
Патогенна мікрофлора - причина специфічного уретриту у жінки, що передається статевим шляхом. До неї належать гонококи, хламідії, трихомонади та ін.
Діагноз неспецифічного уретриту виставляється у випадках, коли в мазках не виявлена патогенна флора, що є збудником специфічного уретриту.
Уретрит у жінок - симптоми
При вретриті у жінок у більшості випадків не спостерігається яскравих симптомів: все протікає мляво, стерто, практично безсимптомно.
Інкубаційний період при інфекційному уретриті в залежності від збудника може тривати від декількох хвилин до декількох місяців. Але навіть після закінчення інкубаційного періоду уретрит у жінок може протікати безсимптомно. І незважаючи на відсутність симптомів уретрит передається статевим шляхом і небезпечний виникаючими, як здається серед повного здоров'я, ускладненнями.
Клінічні симптоми, характерні для всіх видів гострого уретриту:
- дискомфорт і свербіж при сечовипусканні;
- неприємні болі внизу живота;
- виділення з уретри;
- іноді ознаки крові в сечі.
Всі симптоми одночасно не проявляються.
Не розвивається інтоксикація: не буває підйомів температури, головних болів, слабкості - загальний стан не порушується.
Хронічний уретрит у жінок протікає безсимптомно, клінічні ознаки хвороби з'являються в період загострення і при вже розвинених ускладненнях: колікулітах, циститах, стриктурах уретри. Іноді при хронічному уретриті у жінок виникає хворобливість внизу живота і печіння після статевого акту. У хронічну форму уретрит переходить при неадекватному або пізно розпочатому лікуванні. Це відбувається через три тижні після розвитку уретриту у жінки, коли головні симптоми хвороби зникають. Надалі симптоми уретриту можуть яскраво проявитися при впливі провокуючих факторів:
- переохолодження,
- незахищені статеві контакти,
- стреси,
- надмірне вживання алкоголю.
- перші дні клімаксу, під час місячних, при скасуванні оральних контрацептивів.
Необхідно також знати, що до неспецифічного уретриту може приєднатися статевим шляхом специфічна мікрофлора і тоді може розвинутися вторинний специфічний уретрит.
Уретрит у жінок - діагностика
Для діагностики уретриту у жінок крім рутинних методів використовують бакпосів мазка або зіскоба з уретри. Якщо не визначається специфічна флора, виставляється діагноз неспецифічного уретриту. Іноді застосовуються інструментальні методи дослідження:
- уретроскопія - ендоскопічний огляд слизової уретри - при необхідності дозволяє брати матеріал для біопсії і усувати розвинені стриктури (звуження);
- уретроцистоскопія - крім уретри дозволяє оглянути слизову сечового міхура, яка також часто залучається в запальний процес;
- УЗД органів малого тазу дозволяє визначити патологію органів сечостатевої системи.
Уретрит у жінок - лікування
Лікування неускладненого уретриту не потребує госпіталізації, проводиться амбулаторно з контрольними оглядами у лікаря.
Починається лікування інфекційного уретриту у жінок (і специфічного і неспецифічного) з призначення антибіотиків. Винятком є грибкові та вірусні уретрити.
1. Антибіотики широкого спектру дії призначаються відразу, як тільки виставлений діагноз, не чекаючи результатів бакпосєва. При негонококовому уретриті (у разі, якщо в мазку не виявлена інфекція, що передається статевим шляхом) у жінок в лікуванні використовуються антибактеріальні препарати різних груп, з них найбільш часто призначаються азитроміцин, кларитроміцин, офлоксацин, ципрофлоксацин, амоксиклав та ін.
2. Сульфаніламідні препарати (доксициклін).
2. Протимікробні (метронідазол).
3. Імунокорегуючі та вітамінні комплекси.
4. Місцеве лікування: лікарські трави у вигляді відварів, що мають протизапальні властивості (календула, ромашка, спориш) і розчини антисептиків (перманганат калію) у вигляді ванночок.
5. Фізіотерапевтичне лікування - електрофорез, що зігрівають аплікації.
6. Інсталяції в уретру уросептиків - хлоргексидіна, протаргола, колларгола.
7. Дотримання дієти: виключається маринована, гостра, солона, копчена їжа, показано велику кількість рідини і перехід на молочно - кислі продукти.
8. Виняток на період лікування алкоголю, куріння, обмеження фізичних навантажень, статевих контактів, переохолоджень.
Якщо в результатах бакпосева виявлена патогенна флора, лікування повинні проходити обидва статеві партнери для виключення реінфекції та ускладнень. При неспецифічному уретриті у жінок лікування статевого партнера не потрібно.
Критерій успішності лікування уретриту у жінок - досягнення задовільного стану та нормалізація результатів бакпосіву.
Уретрит у жінок - профілактика
Профілактичні заходи при уретриті у жінок:
- необхідно використовувати презервативи, що захистить від інфекцій при випадковому статевому акті;
- перед статевим актом і після нього можна прийняти таблетку фурамагу для профілактики інфекції;
- після статевого акту необхідно помочитися - частина патогенних мікроорганізмів змиється сечею;
- обов'язкова гігієна;
- регулярне, але небеспорядне статеве життя;
- обов'язкове відвідування гінеколога 1 р/рік, навіть якщо немає ніяких скарг;
- підтримання імунітету;
- уникати стресів, переохолоджень, надмірних фізичних навантажень;
- періодично приймати курси вітамінів.
Враховуючи, що кожна друга жінка у своєму житті стикається з уретритом, необхідно не тільки пам'ятати про ці правила, а й дотримуватися їх.