Іноді представницям прекрасної статі доводиться чути діагноз метроендометрит. Метроендометрит - це запалення м'язової і слизової оболонки матки. Самостійно хвороба не проходить, вона тільки прогресує, поширюючи запалення на сусідні з маткою органи. Ось чому так важливо розпізнати її перші симптоми.
Що таке метроендометрит
Метроендометрит - це запальне захворювання інфекційного характеру, яке охоплює слизовий і м'язовий шари матки. Спочатку інфекція вражає ендометрій - слизовий внутрішній шар органу. Після того як він перестає стримувати розмноження патогенних мікроорганізмів, інфекція проникає глибше - в м'язові тканини (міометрій).
У нормі матка досить захищена від проникнення інфекцій. Першим бар'єром виступають мікрофлора і кисле середовище вологолища. Потім на шляху інфекції стає секрет шийки матки, що містить імуноглобуліни. Внутрішній шар матки захищений ендометрієм. У випадку, коли патогенні мікроорганізми долають перешкоди, починається запальний процес.
За характером перебігу хвороби виділяють кілька видів метроендометриту:
- гострий - характеризується яскравими ознаками;
- підострий - клінічна картина не така явна;
- хронічний - може протікати безсимптомно до тих пір, поки не настане загострення.
Причини патології
Шкідливим мікроорганізмам важко проникнути в порожнину матки, але існують фактори, що полегшують це завдання. До них належать:
- діагностичні заходи, що проводяться в порожнині матки;
- хірургічні втручання;
- аборт;
- встановлення і видалення внутрішньоматкової спіралі;
- пологи, причому ризик занесення інфекції ззовні набагато вище при кесаревому перерізі ніж при природних пологах.
У результаті будь-якого з перерахованих факторів у порожнині матки може утворитися тріщина або ранева поверхня. Потрапивши до неї мікроорганізми отримують сприятливе середовище для свого розвитку.
Менструація і венозний застій в органах малого тазу підвищують ризик розвитку інфекції в порожнині матки і сприяють поширенню запалення.
Післяпологовий варіант запалення зазвичай виникає в результаті вторинного інфікування. Воно провокується тривалим безводним періодом у пологах або залишками плаценти в матці.
Найбільш часто запальні процеси провокують такі патогени:
- стафілококи;
- стрептококи;
- протей;
- кишкова паличка;
- гонококи;
- тріхомонади.
Симптоми метроендометриту
Симптоми захворювання залежать від характеру запалення. Для гострої форми хвороби, що проявляється протягом тижня після будь-якого втручання в порожнини матки, характерні:
- різке підвищення температури;
- сильні болі внизу живота;
- поява гнійних виділень з неприємним запахом.
При підострій формі у жінок можуть спостерігатися:
- тягнучі болі внизу живота, які можуть віддавати в пах або попереку;
- субфебрильна температура - до 37,8 градусів;
- безсилі гнійні або слизові виділення, іноді з домішками крові.
Підостра форма, через стертість проявів, може непомітно перейти в хронічну. Вона характеризується:
- збоями менструального циклу;
- ознаками інтоксикації - головним болем, нудотою;
- тупими ноючими болями в області лобка.
Хронічний варіант перебігу може проходити безсимптомно. Часом будуть проявлятися ознаки метроендометриту, характерні для гострої або підострої форми. Непрямим підтвердженням наявності цієї форми захворювання можна вважати неможливість зачаття. Вагітність не настає через пошкодження ендометрія, до якого не може прикріпитися запліднена яйцеклітина.
Лікування патології
Терапія метроендометриту здійснюється в стаціонарі. При цьому захворюванні підвищується ризик маточної кровотечі, результатом якої може стати летальний результат.
Застосовують антибактеріальну терапію. Препарати підбирають залежно від мікроорганізму, що викликав запалення після проведення бактеріологічного аналізу.
Зазвичай використовуються антибіотики пеніцилінового ряду, а при їх непереносимості - тетрацикліни і цефалоспорини.
Дослідження займає близько 7 днів, тому лікар відразу призначає препарати широкого спектру дії, а після отримання результатів коригує схему терапії.
Лікування триває 10-14 днів. Додатково можуть бути призначені:
- промивання порожнини матки розчинами антисептиків;
- прийом нестероїдних протизапальних засобів для купування болю та зменшення запалення.
Після закінчення гострого періоду пацієнтці показані фізіопроцедури:
- електрофорез - вплив електричним струмом малої сили для поліпшення кровообігу у ураженій області;
- фонофорез - використання ультразвукових хвиль для більш швидкого відновлення травмованої області.
Самолікування небезпечне переходом хвороби в безсимптомну форму з подальшим поширенням запалення на інші органи. Це загрожує безпліддям, абсцесом, порушенням роботи інших органів і маточною кровотечею.
Не варто сподіватися, що метроендометрит пройде самостійно. Без грамотної терапії, призначеної фахівцем, хвороба буде тільки прогресувати. Тому при перших турбуючих ознаках краще відразу звернутися до гінеколога за консультацією. Адже в цьому випадку на кону не тільки здоров'я, а й життя.
Відео
Також цікаво почитати: передімплантаційна діагностика
Фото: © Depositphotos