Ознаки та методи лікування бронхіальної астми у дітей

Бронхіальна астма - це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що проявляється сухим кашлем і ускладненим на видиху свистячим диханням, в основі якого лежить бронхоспазм. Буває і атиповий перебіг астми, при якому основним проявом є наполегливий і тривалий кашель.

Бронхіальна астма є одним з найпоширеніших хронічних захворювань серед дітей. Останнім часом спостерігається стабільне зростання захворюваності на астму серед усіх вікових груп. Дуже часто початок захворювання припадає на дошкільний вік.


Опис бронхіальної астми

Бронхіальна астма - патологічний процес, що протікає в хронічній формі. Патогенетичну основу захворювання становить гіперреактивність бронхів - їх патологічна підвищена реакція на різні подразники. Вони можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. Розвиток астми відбувається в результаті взаємодії внутрішніх факторів і впливів зовнішнього середовища.

До зовнішніх подразників належать:

  • Алергени (харчові продукти, лікарські препарати, кліщі домашнього пилу, пилок рослин, цвілі гриби, шерсть і шкіра домашніх тварин).
  • Інфекційні агенти. У розвитку бронхіальної астми важлива роль належить вірусним інфекціям. Віруси пошкоджують епітелій дихальних шляхів, посилюють гіперреактивність бронхів, викликають надлишкову продукцію імуноглобулінів Е.
  • Несприятлива екологічна обстановка - проживання в районах із забрудненим повітрям (у містах з великими промисловими підприємствами, біля великих автомагістралей і т. д.)
  • Куріння батьків. Пасивне куріння розглядається як один з найсильніших факторів ризику виникнення БА.

До внутрішніх факторів відноситься генетична схильність до атопії і наявність бронхіальної астми у кого-небудь з батьків.

Підвищене фізичне навантаження і стресові ситуації можуть також служити механізмами, що запускають напад.

Класифікація БА

  • Алергенна форма - провокаторами хвороби виступають різні алергени: частинки домашнього пилу, шерсть домашніх вихованців, деякі види продуктів харчування. У більш ніж 90% випадків спостерігається саме даний тип астми.
  • Неатопічна - виражається в гіперчутливості до інфекційних збудників, які виступають у ролі алергена
  • Астма фізичного навантаження
  • Астма при ожирінні

Останні два типи зустрічаються нечасто.

За характером протікання БА буває легким, середнім і важким ступенем.


За стадіями БА включає в себе:

  • Ремісію, тобто відсутність симптомів захворювання. Вона буває декількох видів: повна, неповна і фармакологічна. При повній ремісії дитина виглядає абсолютно здоровою, веде звичайний спосіб життя. При неповній ремісії немає особливого дискомфорту, але при фізичних навантаженнях з'являється задишка, швидка стомлюваність, хрипи. Фармакологічна ремісія передбачає нормалізацію способу життя тільки на тлі прийому лікарських препаратів
  • Загострення (напад), тобто період появ симптомів захворювання.

Супутні захворювання можуть серйозно обважнювати перебіг бронхіальної астми. Поєднання астми з атопічним дерматитом, алергічним ринітом, хворобами залоз внутрішньої секреції та патологіями ЖКТ може істотно ускладнювати процес лікування і робити контроль над перебігом захворюванням не повним.

Ознаки та симптоми

Складність первинної постановки діагнозу у маленьких дітей пов'язана зі схожістю симптоматики нападу БА і симптоматики, властивої респіраторним інфекціям. Однак відмінності все ж існують. При астмі підвищення температури не спостерігається незалежно від наявності і характеру кашлю.

Розвитку симптоматики передують різні додаткові прояви, які можуть між собою відрізнятися залежно від індивідуальних особливостей організму. У більшості випадків спостерігається підвищена збудливість, роздратування і порушення сну.

При приступі БА визначається сухий приступоподібний кашель, експіраторна задишка (утруднений видих), сухі свистячі хрипи над всією поверхнею легенів, участь додаткової мускулатури в акті дихання, втягнення поступливих місць грудної клітини, шиї і надключичних ямок. Симптоми можуть посилюватися вночі або в передранкові години. Однією з найбільш явних ознак нападу є посиніння носогубного трикутника. При приступі БА на відміну від інфекційно-залежного обструктивного бронхіту ніколи не спостерігається підвищення температури незалежно від наявності і характеру кашлю.

Також БА диференціюють з муковісцидозом, бронхогенними кистами, чужорідним тілом у дихальних шляхах і з іншими захворюваннями.

Діагностика астми у дитини

Для призначення ефективної та адекватної терапії необхідно пройти низку діагностичних заходів, які допоможуть визначити причину патології.


Якщо звернення до лікаря відбувається в момент нападу бронхіальної обструкції, то оцінка стану починається з первинного візуального огляду. Оцінюються шкірні покриви, ступінь їх блідості, участь додаткової мускулатури в акті дихання, проводиться аускультація (вислуховування легенів), робляться стандартні лабораторні дослідження крові та сечі, рентгенограма органів грудної клітини (на предмет виключення пневмонії), підвищений рівень лейкоцитів свідчить про наявність запальних процесів, еозинофілія вказує на алергічний характер проблеми.

При плановому зверненні до пульмонолога або алерголога на перший план виходить дослідження функції зовнішнього дихання та алергологічне обстеження, яке включає в себе проведення кожного тестування або визначення рівня загального та специфічних імуноглобулінів E в сироватці крові.

Пікфлоуметрія - найбільш важливий метод діагностики та контролю за течією бронхіальної астми. За допомогою нескладного приладу (пікфлуометра) визначають пікову швидкість видиху (ПСВ). Саме вона дозволяє щодня оцінювати стан дитини, яка страждає на БА, ефективність базисної терапії та визначати можливе наближення нападу.

Лікування астми

Терапія залежить від форми захворювання і характеру протікання хвороби. Лікуючий лікар розробляє індивідуальну схему терапії з комплексним підходом, що включає в себе прийом лікарських препаратів, спеціальні фізичні вправи, особливу форму харчування та фізіотерапевтичні методи лікування.

Терапія в період нападу і міжприступний період кардинально розрізняється.


У момент нападу БА на перший план виходить необхідність купування бронхіальної обструкції і відновлення функції зовнішнього дихання. Для цього використовуються бронхорасширяючі препарати (адреноміметики і холінолітіки) у вигляді інгаляцій. Вони можуть вводитися через небулайзер або за допомогою спеціальних дозаторів. Також призначаються глюкокортикоїдні гормони у вигляді інгаляцій, для того щоб зменшити набряк і зняти запалення. Якщо має місце інфекційний процес, то обов'язково призначаються антибіотики.

Після купування приступу вирішується питання про призначення базисної терапії. До неї входять мембраностабілізуючі засоби та стероїдні гормони тривалим курсом.

Терапевтичний ефект від застосування базисних препаратів настає через два-три тижні при їх систематичному прийомі. При застосуванні стероїдних засобів може спостерігатися розвиток побічних реакцій у вигляді грибкової інфекції.

На додаток призначаються різні гімнастичні вправи, рефлексотерапія або відвідування спеціальних місць: соляні шахти, гала-камери.

Профілактичні заходи

  • Грудне вигодовування не менше, ніж до року. За відсутності можливості і тільки після консультації з лікарем необхідно ретельно підбирати готові суміші.
  • Період прикорму. Прикорм здійснюється тільки з дозволу фахівця. Продукти вводять у суворій послідовності. З раціону виключають можливе алергенне харчування: шоколад, мед, цитруси.
  • Обстановка житла. По можливості рекомендується позбутися всіх пилозбірників: килимових виробів, важких штор, вовняної оббивки, великої кількості м'яких іграшок, книги рекомендується тримати в закритих і недоступних для дітей місцях.
  • Вихованці. Не рекомендується дозволяти заходити домашнім тваринам у приміщення, де спить дитина.
  • Постільне приладдя. Постільна білизна і ковдри повинні бути виготовлені з гіпоалергенних матеріалів і з таким же наповнювачем.
  • Чистячі та миючі засоби повинні мати гіпоалергенний склад.
  • Обов'язкове щоденне провітрювання приміщення.
  • Рекомендується проводити систематичне вологе прибирання без використання хімічних засобів.
  • Способи підняття імунітету дитини: гімнастика, гарт.

Також необхідно стежити за психоемоційним станом дитини. Необхідно виявляти любов і турботу, особливо коли починається напад. Це допоможе прискорити одужання.


Також цікаво:бронхоспазм у дітей

Відео

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND