Поїсти, поплакати або поконфліктувати з усіма навколо - хто цей «звір»? Його називають передменструальним синдром (ПМС), синдром напруги, або циклічна хвороба.
Симптоми передменструального синдрому
До симптомів ПМС належать:
- збільшення ваги до 1-1,5 кг, набряклість, здуття живота, запори або діарея;
- підвищення або зниження апетиту;
- перепади настрою, дратівливість, тривога, агресивність;
- сильно виражене почуття втоми;
- головні, м'язові, суглобові болі;
- порушення сну;
- хворобливість молочних залоз;
- пітливість;
- погіршення стану шкіри.
Більшість жінок відчувають подібні симптоми за кілька днів до менструації. У нормі це один або поєднання двох симптомів тривалістю максимум 6 днів (починаються за 3-4 дні до менструації і тривають 2-3 дні циклу), і тільки 10% жінок дійсно потребують лікування клінічно значущого ПМС.
Які є причини ПМС
Основною причиною ПМС є коливання рівня статевих гормонів протягом циклу, на які реагують ділянки мозку, що відповідають за поведінку та емоційний стан.
При менарху (перша менструація) ПМС зустрічається рідко, а коли цикл вже стає регулярним - тоді нездужання і починають проявлятися. Іноді бувають винятки, і ПМС починається з першої менструації, якщо не займатися корекцією даного стану - проблема буде посилюватися. Дівчатка-підлітки, які стикаються з подібним станом, не можуть його контролювати і пояснити, що з ними відбувається. Найчастіше, на що батькам необхідно звертати увагу, - це скарги на:
- зміна ваги;
- поява дискомфорту при носінні одягу, який раніше був вільний;
- зміни характеру, які обов'язково позначаться на взаєминах у сім'ї, у школі;
- зниження успішності.
Способи діагностики
Щоб провести діагностику, необхідно спостерігати за станом дівчинки 2-3 місяці, відзначати зміни щодня і співвіднести з днями менструального циклу.
Для корекції передменструального симптому необхідно звернутися до гінеколога. До списку обстеження входить:
- огляд;
- УЗД органів малого тазу;
- УЗД щитовидної залози;
- УЗД молочних залоз;
- аналізи на статеві гормони, гормони щитовидної залози.
Також проводиться диференційна діагностика з психічними патологіями, хронічним захворюванням нирок, мігренню, утвореннями головного мозку, патологіями щитовидної залози. Також необхідна діагностика темпераменту пацієнтки, щоб не списувати особливості характеру на передменструальний синдром.
Що робити при легкій, помірній і важкій формі
Виділяють 3 ступені течії даного синдрому - це легка, помірна і важка форми.
Терапія ПМС починається з роз'яснення пацієнтці причин її стану, важливості нормалізації режиму дня, відпочинку, часу сну не менше 8 годин на добу, правильного харчування, необхідності регулярних фізичних навантажень (басейн, біг, йога), пацієнтку інформують про можливості методів релаксації, масажу, акупунктури.
При виявленні змін у результатах аналізів проводиться лікування, спрямоване на корекцію показників. При необхідності - консультація невролога, медичного психолога.
При помірній формі - прийом седативних, сечогінних, антигістамінних препаратів, НПВС.
При важкій формі використовуються комбіновані гормональні контрацептиви, антидепресанти. Препарати підбираються і призначаються тільки лікарем.
Вкрай важливо коректне проведення первинного прийому гінекологом для формування позитивних емоцій, поваги і довірчих відносин дитини з лікарем.
Відео
Література, яку використовують
- Богданова Є.А. «Гінекологія дітей та підлітків»
- «Гінекологія »/Під ред. акад. РАМ Н, проф. Г.М. Савельєвої, проф. В.Г. Брусенко.
- Радзинський В.Є., Фукс О.М. «Гінекологія»
Фото: © Depositphotos