Як перестати зриватися на своїй дитині

Навіть спокійні та холоднокровні батьки, здатні повністю контролювати емоційний стан, іноді не витримують проказ свого чада. Нервові реакції - крики, лайка, а вже тим більше тілесні покарання - негативно позначаються на психіці малюка. Якщо знати, як не зриватися на дитину, можна зберегти собі нерви, а крихті - психологічне здоров'я.

Головні фактори, що призводять до зривів

При індивідуальному розгляді проблеми можна виявити десятки її ймовірних причин. Але загалом вони підрозділюються на п'ять головних категорій:


  1. Перевтома, втома як фізичного, так і психоемоційного плану. Нервова система не може впоратися з тим обсягом роботи, яким її навантажують, і здатна дати збій у будь-який момент. Високий ризик такого зриву у мами, у якої немовля.
  2. Стрес, конфлікти. Через безперервні сварки і розбіжності, а також не так давно перенесену травмуючу подію, психіка перебуває в напрузі, що призводить до підвищеної збудливості людини і нездатності тримати себе в руках.
  3. Нерозуміння дитячої природи. Надмірні вимоги до малюка, коли батьки хочуть, щоб він поводився як дорослий або беззаперечно підкорявся, призводять до конфліктів.
  4. Батьківський сценарій. Установки, які були закладені в дитинстві, теж можуть стати причинами зривів. Найчастіше люди, самі того не усвідомлюючи, повторюють те, як поводився старший родич.
  5. Егоїзм. Прагнення перебувати в комфорті, невжиття бажань і потреб дитини призводить до того, що малюк стає безправною істотою. На нього кричать, якщо незадоволені його поведінкою.

Причинами зривів бувають психологічні та неврологічні захворювання, а якщо в будинку новонароджений, у мами може бути післяпологова депресія. У всіх цих випадках потрібна допомога фахівця і найчастіше - медикаментозна терапія.

Виявлення причини втрати контролю

Щоб навчитися внутрішнього спокою і мудрого ставлення до малюка, необхідно проаналізувати, що саме викликає негативну реакцію.

Коли ви відчуваєте, що починаєте виходити з себе, варто зупинитися і подумати, а чи винна дитина у ваших зривах. Можливо, справа не в крихті, а в особистих і робочих проблемах, психологічній і фізичній втомі. Крім того, дитині може «дістатися» через невиплеснуту злість на іншого члена сім'ї.

Потрібно зрозуміти, що абсолютно неправильно скидати негатив на рідного сина або дочку.

Але буває і так, що причина зриву саме в поведінці дитини. Маленькі діти, бажаючи поспілкуватися з мамою або татом, якщо їх ігнорують, починають поводитися огидно. Адже всього-то потрібно приділити трохи часу улюбленому крихті.

Поради, як впоратися з емоціями

Варто зазначити, що причин зривів може бути відразу кілька. До посилення проблеми призводить накладення факторів, але від цього вона не стає нерозв'язною.


Уважно вивчіть поради фахівців у галузі психології конфлікту і спробуйте застосувати їх для себе:

  1. Відпочивайте. При сильній втомі не слід перевантажувати себе ще більше. Краще не вимити підлогу або не приготувати грандіозну вечерю, ніж без зупинки лаяти крихту. Також можна виділити собі один день на тиждень для відвідування цікавих місць без малюка.
  2. Намагайтеся максимально дистанціюватися від стресових ситуацій. Застосовуйте прийоми арт-терапії та медитації. Намагайтеся дати вихід негативним емоціям у творчості. Якщо відчуваєте що зриваєтеся - відстороніться, підіть в іншу кімнату, закрийте очі і уявіть себе в іншому місці, поки спалах не стихне.
  3. Опрацюйте свій батьківський сценарій. Напишіть кілька листів «у минуле», це дозволить випустити пар. У першому, уявіть себе малюком і висловіть батькам всю образу і біль від зневаги і грубості. У другому, ведіть оповідь від імені дорослого, який звільнився від дитячих образ, що прощає і відпускає їх, з позиції людини, яка хоче виростити свого малюка в психологічно комфортних умовах.
  4. Боріться з егоїзмом. Ваша дитина - особистість. Він також може виявляти невдоволення, гнів, сльози, любов, турботу та увагу. Вчіться поважати крихту, і з часом він навчиться поважати вас.
  5. Вивчайте вікову психологію. Кожен період розвитку передбачає поведінкові особливості у дітей. Почніть мислити, як психолог, і буде простіше розуміти причини реактивних відповідей - своїх і малюка.

Якщо ви відчуваєте, що дуже втомилися і вже на межі, варто взяти тайм-аут. У подібних випадках дії повинні бути як при падінні літака: спочатку кисневу маску потрібно надіти на себе, лише після цього - займатися дитиною. У вигляді такої «маски» виступить улюблений відпочинок - тепла ванна, цікава книга або фільм, можливо, сеанс масажу.

Пам "ятайте, що дитина - дзеркальне відображення батьків. Перш ніж навчати його керувати емоціями, спочатку необхідно впоратися зі своїми, стаючи прикладом для наслідування.

Управління - не означає придушення. Негативні виплески потрібно трансформувати в позитив.

Також не слід забувати, що виховання будується на взаєминах з малюком. Діти підростають, і через деякий час залишаться тільки стосунки, які складалися протягом усього життя дитини. Якими вони будуть, теплими і близькими або з образою і відчуженням - залежить тільки від батьків.

Відео

[]

Також рекомендуємо почитати: як правильно покарати дитину


COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND