Чому лікарі рекомендують вставати на облік по вагітності не пізніше 12 тижня? Тому що в першому триместрі жінка повинна пройти не тільки ряд лабораторних аналізів і лікарських оглядів, але і перший пренатальний скринінг. Його метою є виявлення ризику спадкових або вроджених вад розвитку плоду.
Перший пренатальний скринінг
Перший пренатальний скринінг здійснюється в 11-14 тижнів. Він включає ультразвукове дослідження і біохімічний аналіз крові з визначенням сироваткових білків.
Після розшифровки результатів першого скринінгу акушер-гінеколог приймає рішення про необхідність медико-генетичного обстеження.
Починаючи з 11 тижня, ембріон стає плодом. У цей період з'являється можливість провести вимірювання анатомічних показників плоду за допомогою УЗД. Крім того, на УЗД визначається кількість ембріонів, уточнюється термін вагітності, оцінюється ступінь розвитку внутрішніх органів: головного мозку, серця, нирок.
Під час розшифрування ультразвукового дослідження в першому триместрі звертають увагу на деякі ознаки хромосомних аномалій. До таких симптомів належать: товщина комірцевого простору, зображення кісток носа, зміна кровотоку у венозному протоці.
Ризик хромосомних порушень з'являється при утовщенні шийної складки в 3 мм, зменшенні довжини або відсутності носової кістки, реверсних значеннях кровотоку у венозному протоці.
Біохімічне дослідження засноване на вивченні двох білків: плазмового протеїну, пов'язаного з вагітністю (PAPP-A) і вільної бета-суб'єдиниці хоріонічного гонадотропіну.
PAPP-A виробляється у великій кількості під час вагітності. Він стимулює інсуліноподібний фактор зростання, який забезпечує повноцінний розвиток плаценти. За рівнем цього білка можна судити про наявність ризику розвитку спадкових захворювань. При хромосомних порушеннях рівень PAPP-A знижується з 8 по 14 тиждень вагітності. Після 14 тижнів рівень PAPP-A повертається до норми навіть за наявності хромосомних аномалій.
Ймовірні причини низького рівня PAPP-A:
- синдром Дауна;
- синдром Патау;
- синдром Едвардса;
- синдром Корнелії де Ланге;
- фетоплацентарна недостатність;
- загроза переривання вагітності;
- знижене харчування плоду.
Вільна бета-суб'єдиня хоріонічного гонадотропіну - це складова частина гормону ХГЧ, що виробляється оболонкою плоду, тобто клітинами хоріона. Причиною підвищення такого показника в крові у вагітних можуть бути спадкові вади розвитку, багатоплідна вагітність, токсикоз, цукровий діабет у матері, прийом гормональних препаратів. Значення бета-суб'єдиниці падають при вагітності, затримці внутрішньоутробного розвитку плоду, хронічній плацентарній недостатності і деяких аномаліях розвитку.
Ризик розвитку синдрому Дауна діагностується при низькому рівні PAPP-A, високому вмісті бета-суб'єдиниці ХГЧ для даного терміну вагітності і утовщенні коміркової зони в 3 мм.
При діагностиці високого ризику розвитку хромосомних аномалій в 1 триместрі або при виявленні будь-яких вроджених вад у 2 або 3 триместрах жінці дають направлення на генетичну консультацію для підтвердження або спростування діагнозу.
Медико-генетична консультація
Медико-генетичне консультування проводиться з метою профілактики спадкових хвороб, уточнення діагнозу хромосомних або вроджених аномалій при наступній вагітності та визначення подальшої тактики ведення вагітної.
Генетичний аналіз при вагітності в першому триместрі проводиться в таких випадках:
- прийом небезпечних для плоду лікарських препаратів;
- перенесені інфекційні захворювання на ранніх термінах вагітності;
- порушення функції органів ендокринної системи;
- відхилення в результатах УЗД і біохімічного аналізу крові на першому пренатальному скринінгу.
При підозрі на хромосомальні аномалії у плода в генетичних центрах використовуються інвазивні і неінвазивні методи для отримання його ДНК.
Інвазивні методики:
- біопсія ворсин хоріону - отримання зразка тканини ворсинчастої оболонки шляхом пункції матки через передню черевну стінку;
- амніоцентез - прокол амніотичної оболонки плоду для взяття навколоплідних вод;
- кордоцентез - пункція пуповини для забору крові.
Для вивчення генетичного матеріалу використовуються класичні цитогенетичні методи і хромосомний мікроматричний аналіз. За допомогою цитогенетичного методу діагностуються захворювання пов'язані з порушеннями каріотипу - анеуплоїдії, поліплоїдії, подвоєння або відсутність окремих хромосом. А що показує мікроматричний аналіз? Нова технологія виявляє не тільки зміни числа хромосом, але і порушення їх структури: делеції, дупликації, незбалансовані транслокації. Для мікроматричного аналізу підходить будь-який матеріал, що містить ДНК, а для цитогенетичного дослідження необхідні клітини, що діляться.
Неінвазивний метод отримання ДНК плоду заснований на дослідженні венозної крові матері. Встановлено, що материнська кров містить сегменти ДНК плоду. Генетичний аналіз при вагітності полягає у виділенні сегментів ДНК плоду та їх секвенуванні. Після 10 тижня гестації розшифровка аналізу точна на 99%.
Дослідження призначають при підозрі на такі захворювання:
- синдром Дауна;
- синдром Едвардса;
- синдром Патау;
- синдром Кляйнфельтера;
- трісрмію X;
- трисомію Y;
- синдром Шерешевського-Тернера.
Секвенування - спосіб розрахунку послідовності нуклеотидів в молекулі ДНК, застосовується в ході генетичного аналізу крові.
Другий пренатальний скринінг
Друге скринінгове обстеження проводиться на терміні 18-21 тижнів - це оптимальний термін для оцінки анатомічних структур плоду за допомогою ультразвукового дослідження. Мета скринінгу - діагностика пізно проявляються вад розвитку та виявлення ознак істміко-цервікальної недостатності.
На 18-21 тижні гестації УЗД визначає такі параметри:
- ступінь розвитку внутрішніх органів і частин тіла;
- положення та передлежання плоду;
- стать майбутньої дитини;
- структуру плаценти та пуповини;
- кількість навколоплідних вод;
- тонус матки і стан шийки матки.
Біохімічний аналіз крові на другому етапі діагностики проводиться жінкам, які стали на облік на терміні понад 14 тижнів, а також жінкам, у яких були виявлені відхилення на першому етапі пренатальної діагностики.
Які аналізи здають у рамках другого скринінгового дослідження? Для визначення рівня альфа-фетопротеїну, естріолу і бета-суб'єдиниці ХГЧ потрібно зробити біохімічний аналіз крові на 16-18 тижні гестації.
Альфа-фетопротеїн - ембріональний білок, що характеризує стан плоду під час вагітності. Альфа-фетопротеїн підвищений при дефектах нервової трубки, аномаліях розвитку нирок, атрезії стравоходу і кишечника, гідроцефалії, а також при загрозливому аборті і багатоплідної вагітності. Показник падає нижче нормальних значень при синдромах Дауна, Патау і внутрішньоутробної загибелі плоду.
Естріол - жіночий статевий гормон, наростає зі збільшенням терміну гестації. Підвищені значення можуть свідчити про аненцефалію, хромосомні аномалії, внутрішньоутробну затримку розвитку або загибель плоду. Крім того, естріол підвищується при прееклампсії і хоріокарціномі.
«Потрійний тест» рекомендовано при багатоплідній вагітності, ускладненому акушерському анамнезі, жінкам старше 35 років, які страждають на цукровий діабет або мають шкідливі звички.
Третій пренатальний скринінг
На 30-34 тижні гестації здійснюється третє скринінгове дослідження, що включає УЗД з допплерометрією. Ультразвуковий метод дозволяє оцінити кровотік у системі мати-плод-плід для діагностики внутрішньоутробного стану плоду, наявності гіпоксії та затримки внутрішньоутробного розвитку. За допомогою УЗД визначають стан і динаміку розвитку плоду, оцінюють стан плаценти і кількість навколоплідних вод. На третьому етапі УЗД дозволяє виявити вади, що проявляються на пізніх термінах.
Результати скринінгових досліджень не є приводом для постановки остаточного діагнозу. Вони показують відсоток ймовірності розвитку патології. При виявленні будь-яких відхилень необхідно звернутися в медико-генетичну консультацію. Тільки на підставі результатів генетичного аналізу при вагітності діагноз затверджується на 99%.