Компанія X Development, що входить в холдинг Alphabet, протестувала інтернет-з'єднання між Кіншасою і Браззавілем в Африці за допомогою лазерних станцій. Завдяки цьому компанія пов'язала два міста, розділених однією з найшвидших і найглибших річок у світі, забезпечивши доступ в інтернет зі швидкістю до 20 гігабіт на секунду, повідомляється в блозі компанії.
Alphabet вже кілька років працює над створенням технологій для забезпечення зв'язку в місцях зі слаборозвиненою інфраструктурою. Найвідоміший і найуспішніших з проектів холдингу - Loon, що надавала доступ в інтернет за допомогою стратостатів. Вони піднімалися в небо на висоту близько 20 кілометрів і служили ретрансляторами сигналу LTE, проводячи в повітрі кілька місяців. Незважаючи на успішні тести з відновлення зв'язку в районах природних катастроф і навіть комерційні застосування, на початку січня проект закрився.
За кілька років роботи інженери Loon створили багато напрацювань, частина з яких перейшла в нові проекти, зокрема оптичний зв'язок. У 2016 році команда проекту успішно протестувала лазерний зв'язок між двома стратостатами на відстані майже 100 кілометрів. У стратостатах технологія не прижилася, але їй знайшли більш приземлене застосування - забезпечення стаціонарного зв'язку в районах, де протягнути звичайне оптоволокно дорого або зовсім неможливо.
Цей напрямок X Development виділила в окремий підрозділ Taara. Першим місцем тестування лазерного зв'язку стала Індія, а тепер її запустили в центральній Африці. Цього разу компанія зв'язала столиці двох країн, щоправда, розташованих навпроти один від одного на двох берегах річки на відстані 2-3 кілометрів: Браззавіль, столицю Республіки Конго, і Кіншасу, столицю Демократичної Республіки Конго. Taara зазначає, що через глибину і швидкість річки Конго між містами немає прямого короткого зв'язку і сигналу доводиться долати понад 400 кілометрів по оптоволоконних кабелях, щоб подолати річку, тому в Кіншасі інтернет у кілька разів дорожче.
Нова лінія зв'язку між містами працює безпосередньо завдяки лазерним терміналам з приймачами і передавачами. За умови прямої видимості вони працюють на швидкості до 20 гігабіт на секунду. У терміналів є активна система наведення за допомогою похилих дзеркал, за допомогою якої вони можуть наводити промінь на ціль шириною в п'ять сантиметрів з відстані в 10 кілометрів. Крім того, вони враховують параметри атмосфери і підлаштовують потужність сигналу в реальному часі.
За 20 днів роботи системи вона передала близько 700 терабайт даних, а доступність зв'язку виявилася рівною 99,9 відсотка. Taara зазначає, що частково цьому сприяв клімат і погода. При цьому компанія вважає, що навіть при зниженні доступності система має сенс, тому що вона дозволить забезпечити доступом до інтернету місця, де його або немає зовсім, або його якість набагато нижча, ніж та, яка може дати лазерний зв'язок.
Останнім часом оптичний зв'язок все частіше починають застосовувати на орбіті: або для зв'язку між супутниками, або між супутником і апаратом на Землі.