Лінгвісти виявили, що люди, які є носіями двох мов, також є носіями двох різних моделей сприйняття часу. Перемикання між різними моделями дозволяє їм зменшити кількість помилок в оцінці тривалості подій. Дослідження опубліковано в.
Лінгвісти-універсалісти стверджують, що такі абстрактні концепції як час, сприймаються всіма людьми однаково. Навпаки, лінгвісти, які дотримуються гіпотези лінгвістичної відносності, вважають, що розмовляють різними мовами представляють і оцінюють тривалість часу по-різному.
Двомовні люди швидко і часто несвідомо переходять з однієї мови на іншу. Лінгвісти називають це явище перемиканням коду. Щоб довести існування відмінностей у сприйнятті часу людьми, які володіють різними мовами, професори лінгвістики Панос Атанасопулос (Panos Athanasopoulos) з Ланкастерського університету і Емануель Білунд (Emanuel Bylund) з Університету Стокгольма перевірили, чи різні моделі сприйняття часу у людей, які розмовляють різними мовами і мінятими.
Для свого експерименту дослідники вибрали шведську та іспанську - дві мови в яких категорії часу описуються за різними моделями. У шведському часові проміжки описуються як відстань: довгий або короткий, а в іспанському як обсяг: великий або маленький. До участі в експерименті вчені запросили 40 дорослих носіїв іспанської, 40 дорослих носіїв шведського і 72 дорослих носіїв і шведської та іспанської одночасно.
Щоб виявити чи існують відмінності в сприйнятті, вчені перевірили, чи однаково успішно носії різних мов можуть ігнорувати просторову інформацію при оцінці тривалості часового періоду.
Під час першого блоку експериментів монолінгвам по черзі показували кілька екранів. На кожному з них або зліва направо подовжувалася лінія, або знизу вгору заповнювалася посудина. Як тільки відео закінчувалося, воно зникало з екранів, і добровольців просили назвати або довжину або обсяг, або час, який тривав дію.
Оцінивши точність визначення часу кожним з добровольців, вчені побачили, що іспанці менш точно оцінювали час, за який заповнювалися контейнери, а шведи час, за який зростала лінія. Дослідники вважають, що це пов'язано з тим, що, оскільки в іспанській мові час концептуалізується як обсяг, іспанців більше збивала необхідність оцінювати і обсяг і час одночасно, а шведів, навпаки, збивала необхідність одночасно стежити і за часом і за довгою.
У другому експериментальному блоці лінгвісти повторили процедуру зі шведо-іспаномовними білінгвами. З'ясувалося, що білінгви зробили значно менше помилок, ніж монолінгви. І точність їх відповідей не залежала від типу відео на екрані. Дослідники стверджують, що це пов'язано з тим, що білінгви володіють двома моделями концептуалізації часу і можуть несвідомо перемикати їх так само, як і мови.
З лекції Альберта Давлетшина ви можете дізнатися більше про те, від чого залежить модель опису і сприйняття інших загальновідомих явищ у різних мовах.