Дослідники з Університету Торонто дійшли висновку, що дитячий плач впливає на когнітивні здібності людини, навіть якщо вона не є батьком дитини. Роботу опубліковано в журналі.
У своїй роботі автори вивчили, як дитячий плач впливає на процеси, що відбуваються в мозку людини. Вони поставили два експерименти, в яких взяли участь 35 осіб. У першому експерименті 15 бездітних добровольців слухали аудіозаписи плачу і сміху дітей у процесі виконання тесту, заснованого на ефекті Струпа - затримці, яка виникає, коли слово, що позначає колір, не збігається з кольором, яким воно написано (наприклад, «чорний» написано жовтим). У цей час дослідники робили електроенцефалограму мозку і вивчали подієві потенціали (ERP). В результаті, дослідники виявили, що дитячий плач впливав на ліву фронтальну кору мозку, висловлюючись в більш інтенсивному процесі обробки когнітивного конфлікту, і сильніше відволікав учасників експерименту від виконання завдання.
У другому експерименті психологи давали те ж саме завдання 20 бездітним добровольцям і вимірювали, скільки часу у них піде на його виконання при прослуховуванні дитячого плачу і дитячого сміху. Вони помітили, що, коли учасники слухали запис плачу, вони справлялися із завданням повільніше, ніж при прослуховуванні сміху - 816.64 мілісекунд проти 789.92 мілісекунд.
Таким чином, автори роботи прийшли до висновку, що дитячий плач знижує уважність дорослих, причому навіть якщо вони не є батьком дитини, а також веде до виникнення когнітивного конфлікту, який виражається у зіткненні необхідності виконання завдання та реакції на плач дитини.
«Обробка когнітивного конфлікту важлива, оскільки це контролює увагу - одну з найбільш базових функцій, яка необхідна, щоб завершити завдання або прийняти рішення», - зауважує один з авторів роботи. Тим не менш, він також зазначає, що якщо плач викликає когнітивний конфлікт, він також може навчити батьків більш вибірково фокусувати свою увагу на виконуваних завданнях і вирішувати, чи варто миттєво реагувати на плач дитини.
У майбутньому дослідники планують подивитися, чи є індивідуальні відмінності в нейронній активації уваги і при обробці когнітивного конфлікту у жінок, які нещодавно стали матерями, які можуть вплинути на чутливість до плачу їх власної дитини.