Американські, французькі та норвезькі біологи ще раз розвінчали міф про снігову людину, яка нібито мешкає в Гімалаях, йдеться в статті, опублікованій в. Виявилося, що зразки кісток, шкіри і вовни єті, які зберігаються в музеях і приватних колекціях, належать місцевим ведмедям. Заодно дослідники простежили «історію» бурих ведмедів.
У непальському фольклорі єті або сніговою людиною називалася мавпоподібна істота, яка нібито мешкає в Гімалаях і на Тибетському нагір'ї. З XIX століття «очевидці» з Європи та Америки не один раз знаходили сліди єті, або навіть бачили їх самих. За їхніми розповідями, снігові люди були вкриті чорною, коричневою або білою вовною, були більш м'язистими і зростом вище середньої людини. Більшість вчених не розглядають всерйоз можливість існування єті. Але, наприклад, британський біолог і редактор журналу Генрі Джі (Henry Gee) вважає, що легенда про снігову людину заслуговує додаткових досліджень. На його думку, недавнє відкриття флореських «хоббітів», які вимерли близько 50 тисяч років тому, може свідчити про те, що в легенді про єті є крупиця правди.
Раніше генетики дослідили ДНК зі зразків волосся, що, імовірно, належало єті, і отримали дивний результат: генетично «снігові люди» виявилися схожими на полярних ведмедів епохи плейстоцену.
Вчені під керівництвом Шарлотти Ліндквіст (Charlotte Lindqvist) з університету Буффало вирішили провести акуратну ідентифікацію зразків, приписуваних «єті», і зробити філогенетичний аналіз мітохондріальної ДНК з них. Для дослідження вони відібрали 9 зразків шкіри, кісток і вовни «» снігових людей «» з колекцій Гірського музею Месснера і кінокомпанії Айкон філм компані. Ще 15 зразків кісток, тканин і фекалій, з яких виділяли і досліджували ДНК, були зібрані в Гімалаях або надані пакистанським зоопарком, і належали (імовірно або точно) ведмедям, які мешкали в горах.
Виявилося, що ДНК всіх зразки, за винятком одного, який належав собаці, були ідентичні ДНК гімалайського і різних підвидів євразійського ведмедів. Мабуть, предки сучасних гімалайських (і євразійських ведмедів (розділилися близько 650 тисяч років тому. Тибетський бурий ведмідь (відокремився від інших євразійських і американських приблизно 340 тисяч років тому. А поділ євразійської та американської ліній відбувся 140 тисяч років тому.
Раніше дослідники з'ясували, що бурі ведмедиці навчилися користуватися людьми для захисту своїх дитинчат від агресивних самців. Ведмежі «сім'ї» тримаються поблизу від людського житла, куди самотні самотці заходити не наважуються.