Американські вчені встановили, що льодовиковий покрив Гренландії відносно молодий і далеко не такий стабільний, як прийнято було вважати, - його вік може становити не більше 1,1 мільйона років. Дві незалежні дослідницькі групи провели аналіз гірських порід у двох географічних точках Гренландії: перша стаття описує результати досліджень у центральній частині острова, друга - на східному узбережжі. Результати нових досліджень опубліковані в журналі
Запасів води в льодовиковому щиті Гренландії вистачить, щоб підвищити рівень Світового океану на сім метрів. Згідно з існуючими прогностичними моделями, Гренландія може повністю звільнитися від льоду приблизно через 2,5 тисячі років, залежно від концентрації парникових газів в атмосфері. Таким чином, у зв'язку з глобальним потеплінням стабільність крижаного покриву Гренландії опиняється під питанням.
Палеокліматологи обсерваторії Ламонт-Дохерті з США під керівництвом Йорга Шафера провели радіонуклідний аналіз глибинних гірських порід острова і з'ясували, що поверхня Гренландії була на 90 відсотків вільна від льоду в епоху плейстоцену (від 2,6 мільйонів до 11700 років тому) - за розрахунками групи, вік сучасного крижаного покриву оцінюється приблизно в 1,1 мільйонів років, чому передували близько 280 тисяч років безльодовикового періоду. Таким чином, дослідження спростовують прийняту теорію про те, що Гренландія була покрита льодом протягом всієї епохи плейстоцену.
Друга група вчених з Вермонтського університету на чолі з Полом Бірманом проводила схожі дослідження на східному березі Гренландії і зробила висновок про те, що вік крижаного покриву на території не менше 7,5 мільйонів років. За словами експертів, дві роботи не обов'язково суперечать один одному - можливо, були часи, коли лід у Гренландії розтанув майже повністю, і залишився тільки в деяких високогірних районах, включаючи східний берег Гренландії. Більш того, моделювання динаміки танення льоду показує, що навіть якщо крижаний щит Гренландії скоротиться до 5-10 відсотків від існуючих розмірів, деякі східні райони острова залишаться під льодом.
Обидві групи використовували аналіз радіоактивних ізотопів берилію і алюмінію для оцінки періоду часу, в який породи поверхні острова піддавалися впливу атмосфери: при прямому попаданні на породу космічні промені утворюють радіоактивні ізотопи, такі як берилій-10 і алюміній-26. Розрахувавши кількість радіонуклідів у породі, дослідники можуть оцінити, як довго поверхня була відкрита для космічних променів - тобто, не була покрита льодом. При цьому перша група досліджувала глибинні гірські породи на острові, а друга - морські відкладення біля східного берега Гренландії.
Вчені зізнаються, що їхні дослідження нагадують анекдот про двох сліпих, яким дали помацати слона: один мацав хобот, а другий ногу - в результаті вони могли розповісти один одному багато цікавого. Оскільки результати радіонуклідного аналізу можна інтерпретувати по-різному, дослідники не можуть сказати точно, коли Гренландія була вільна від льоду і протягом якого періоду. Тим не менш, результати і тієї, і іншої групи не суперечать теорії створення сучасного крижаного щита близько 1,1 мільйонів років тому.