Американські вчені дійшли висновку, що космічні польоти за межі земної орбіти різко підвищують ймовірність смерті від серцево-судинних захворювань (ССЗ). З найбільшою ймовірністю це пов'язано з дією космічної радіації. Результати роботи опубліковані в журналі.
Співробітники Флоридського університету з колегами з інших наукових центрів проаналізували причини смерті космонавтів, що входять до трьох груп: ніколи не літали в космос, побували на низькій земній орбіті і члени місячної місії «Аполлон» - єдині на сьогоднішній день люди, що виходили за межі магнітосфери Землі (всього їх було 24, до теперішнього часу вісім померли).
З'ясувалося, що рівень смертності від ССЗ у космонавтів «Аполлона» (43 відсотки) приблизно вчетверо перевищує аналогічний показник у їхніх колег, які тренувалися на Землі (дев'ять відсотків) і літали на низьку земну орбіту (11 відсотків).
Щоб визначити можливу причину такої закономірності, дослідники піддали лабораторних мишей дії радіації, аналогічної космічній, симульованій невагомості та обох факторів одночасно.
Виявилося, що невагомість справляє невиражений негативний вплив на серцево-судинну систему, проте протягом півроку (еквівалент 20 років людського життя) його ефекти нівелюються. У мишей, які зазнали дії радіації з симуляцією невагомості або без неї, через той же термін спостерігалися виражені порушення функції внутрішньої оболонки (ендотелія) артерій. Подібні порушення лежать в основі розвитку атеросклерозу і викликаних ним захворювань, таких як ішемічна хвороба серця (включаючи інфаркт міокарда), ішемічний інсульт та інші.
Таким чином, далекі космічні польоти негативно впливають на стан серцево-судинної системи, що необхідно мати на увазі при плануванні майбутніх місій за межі земної магнітосфери.