Біологи описали пагорби, насипані термітами, частина з яких була створена ще 3,8 тисяч років тому, при цьому вони досі частково населені, повідомляється в. Гнізда висотою до чотирьох метрів знаходяться в Бразилії і, за оцінками дослідників, займають площу близько 230 тисяч квадратних кілометрів. Це втричі більше, ніж Курганська область, пагорби видно навіть з космосу.
Терміти мешкають у каатингу - сухих лісах, ендемічних для північного сходу Бразилії. Переважно тут ростуть низькорослі колючі дерева, суккуленти і низькорослі чагарники.
Бразильські, британські та американські біологи під керівництвом Стівена Мартіна (Stephen Martin) з університету Солфорда вивчили пагорби з ґрунту, насипані термітами в каатингу. Їхня висота коливається від двох з половиною до чотирьох метрів, а діаметр становить близько дев'яти метрів. На думку дослідників, пагорби, як такі, не є гніздами. Комахи прорили величезну систему тунелів і в результаті землехідницької діяльності викинули на поверхню близько 10 кубічних кілометрів землі, еквівалент приблизно чотирьох тисяч пірамід в Гізі. З них вийшло близько 200 мільйонів пагорбів. Враховуючи розподіл термітників, вчені розрахували площу, яку вони займають. Вийшло близько 230 тисяч квадратних кілометрів (це, наприклад, утричі більше від Курганської області). За оцінками дослідників, це найбільша відома екосистема, створена комахами одного виду. Варто зазначити, що термітники видно навіть з космосу, частину з них вчені визначили за супутниковими знімками.
Дослідники відібрали зразки ґрунту з середини 11 пагорбів і визначили їх вік за допомогою оптичного датування. Виявилося, що пагорби були насипані 690-3820 років тому. Порівняні за давниною термітники вчені знаходили в Африці. Дослідники вивчили сотні пагорбів, які були частково зруйновані під час будівництва автомобільної дороги, і з'ясували, що у них не було ніякої структури, це були просто аморфні купи землі. У нових термітниках є центральний тунель діаметром близько 10 сантиметрів, який спускається під землю і перетинається з розгалуженою мережею підземних тунелів і вузьких галерей, в яких збереглися залишки листя і личинки. Жодного «приміщення», в якому перебувала б королева, дослідники поки не виявили.
Терміти тримають тунелі закритими, так що версію, що вони використовуються для вентиляції, дослідники виключили. Вночі групи з 10-50 робітників і солдатів-термітів виходять на пошуки їжі по невеликих тимчасових тунелях, які вони проробляють з-під землі. Після використання комахи «запечатують» ці тунелі. Також дослідники створили «феромонову карту» - просторовий розподіл вуглеводнів, що виробляються термітами, і виявили, що тунелі дозволяють термітам заощадити час переходу з колонії в один з порожніх пагорбів. Мабуть, розгалужена мережа тунелів дозволяє безпечно видобувати їжу у випадкових місцях, а не в місцях постійного годування.
Раніше дослідники з'ясували, що терміти, щоб уникнути своїх ворогів мурахів, які мешкають в тих же місцях, що і терміти, навчилися ходити «на ципочках». Вони навчилися не тільки тихо ходити, а й добре чути, а також імітувати звук мурашиних кроків, щоб попередити сородичів про небезпеку.