Інженери з MIT сконструювали робота-альбатроса, здатного як літати, так і плавати, повідомляє MIT News. Вітрильний гібрид планера і човна може досягти швидкості в 20 вузлів (близько 37 кілометрів на годину), причому йому для цього знадобиться вдвічі менша швидкість вітру, ніж справжньому альбатросу. Дослідники детально розкажуть про роботу на Міжнародній конференції з робототехніки та автоматизації, яка пройде з 21 по 25 травня в австралійському Брісбені.
Багато великих морських птахів, у тому числі альбатросів, у польоті використовують так зване динамічне парування. На різній висоті швидкість вітру розрізняється і птахи використовують цю різницю, щоб набрати енергію, багаторазово перетинаючи кордони між швидкими і повільними повітряними шарами. Торік вийшла стаття, в якій інженери з MIT на прикладі альбатросів описували оптимальну траєкторію при динамічному паруванні, яка дозволяє долати великі відстані при мінімальних витратах енергії. Вона являє собою серію арок з великим радіусом і маленьким кутом. Фактично альбатросів можна назвати «літаючими вітрильниками», які найефективніше пересуваються при бічному вітрі.
У створенні робота-альбатроса брала участь ця ж група інженерів з MIT, цього разу під керівництвом професора Грейс Доерті (Grace Doherty). Інженери вирішили використовувати оптимальну механіку динамічних польотів, щоб створити робота, здатного пересуватися на великі відстані як по повітрю, так і по воді, якого можна було б використовувати для моніторингу великих просторів в океанах.
Дослідники побудували прототип робота, що представляє гібрид планера і човна. Розмах крила конструкції - три метри, як у середнього альбатроса. Робота оснастили трикутним вітрилом, тонким, схожим на крило кілем, додали GPS-трекер, інерційні датчики, автопілот і ультразвук, щоб відстежувати висоту польоту. За розрахунками, при швидкості вітру в п'ять вузлів (близько десяти кілометрів на годину) робот-альбатрос буде здатний пересуватися зі швидкістю 20 вузлів (37 кілометрів на годину). До того ж конструкція вийшла досить легкою, вона важить 2,7 кілограма.
«Ми виявили, що при слабкому вітрі він зможе подорожувати приблизно в 3-10 разів швидше, ніж середній вітрильний човен, і йому потрібна буде наполовину менша швидкість вітру, ніж альбатросу, щоб досягти швидкості в 20 вузлів», - пояснив один з творців пристрою Габріель Буске (Gabriel Bousquet). «Він дуже ефективний і зможе переміщатися дуже швидко навіть при невеликому вітрі».
У 2016 році команда провела випробування першого прототипу, запустивши робота з Вітрильного павільйону MIT у річку Чарльз. Інженери успішно відпрацювали «критичний маневр» - перехід від польоту до плавання. Роботу дозволили розігнатися до 37 кілометрів на годину, а потім, за допомогою дистаційного пульту посадили його на воду, так, щоб кіль в неї занурився.
Нещодавно американські інженери запозичили для створення роботів «конструкції» двох інших тварин - летючої лисиці і павука, що мешкає в Сахарі. Дослідники створили робота, який може літати в напівавтономному режимі, і робопаука, який може не тільки пересуватися на ногах, але і кувиркатися.