Вакцина від алергічної астми показала свою ефективність при застосуванні на мишах: вона зменшила продукцію еозинофілів, імуноглобуліну E і мокротиння в легенях, а антитіла виявлялися у 60 відсотків мишей через рік після вакцинації. Про успішне закінчення експериментів автори повідомили в.
Астма - це хронічне захворювання, для якого характерні періодично повторювані приступи задухи і свистячого дихання. У світі від неї страждає 300 мільйонів осіб, а помирає 250000 осіб на рік. Існує кілька форм астми, але у більшої частини пацієнтів діагностують саме її алергічний варіант. Напади можуть провокувати різні алергени: від вовни домашніх тварин до харчових продуктів. У 20 відсотків пацієнтів виникає неконтрольована астма, перебіг якої не поліпшується, незважаючи на терапію кортикостероїдами, тому лікування її становить непросте завдання.
При контакті з алергеном у дихальних шляхах хворого на астму продукуються імуноглобулін IgE та інтерлейкіни 4 і 13 (IL-4 і IL-13). Це призводить до каскаду реакцій, що характеризуються продукцією січів і підвищеним вмістом еозинофілів у тканинах. Антитіла, що блокують інтерлейкини, допомагають у лікуванні, але вони дороги і недоступні більшості пацієнтів. Розробка вакцини від астми велася вже давно, але ускладнювалася великою кількістю молекулярних компонентів, що беруть участь у розвитку захворювання. Довгий час вчені просто не могли визначити, на що впливати і не знали, чи буде такий вплив ефективним. В останні роки дослідження фізіології астми просунулися далі, що наблизило вчених до створення вакцини.
Дослідники з Інституту Пастера під керівництвом Лорен Ребе (Laurent L. Rebe) створили кон'юговану вакцину, де антигени інтерлейкінів 4 і 13 з'єднані з білком-носієм CRM197 (непатогенна форма дифтерійного токсину). Кон'юговані вакцини мають певну перевагу перед іншими, оскільки зазвичай краще розпізнаються T-клітинами. Імунну відповідь досліджували на мишах, яких розділили на групи по 12 тварин. Першій групі ввели вакцину, а другій - натрій-фосфатний буфер. Для провокування астми мишам у ніс вводили екстракт - кліща домашнього пилу, на якого у людей найбільш часто розвивається алергія.
Вакцина виявилася ефективною у виробленні антитіл проти IL-4 і IL-13. Через шість тижнів після її введення високий титр антитіл спостерігався у 90 відсотків мишей, а через рік антитіла виявлялися у 60 відсотків тварин. Вакцина також змогла зменшити симптоми астми при контакті з алергеном (кліщем домашнього пилу). У вакцинованих мишей були значно знижені рівні IgE, еозинофілів і продукція с^ в легенях (p < 0,001). У вакцини також не спостерігалося побічних ефектів.
Дослідження показало, вакцинація нейтралізує IL-4 і IL-13 і захищає від основних механізмів розвитку астми. Вчені сподіваються, що вакцина отримає широке застосування і зможе замінити дорогу терапію не тільки астми, а й інших алергічних захворювань: атопічного дерматиту та хронічної крапивниці.
Над поліпшенням якості життя хворих на астму вчені працюють вже довгі роки. Американські дослідники розробили прилад для спостереження за станом хворого на астму. Він вимірює частоту, глибину і ритм дихання, а також визначає рівень небезпечних речовин у навколишньому повітрі.