Віскоеластичний корпус збільшив точність стрибків робокуба

Фахівці з Лабораторії обчислювальної техніки та штучного інтелекту (CSAIL) Массачусетського технологічного інституту представили технологію 3D-друку м'яких об'єктів із заданою жорсткістю та еластичністю. Автори представлять доповідь у рамках конференції IROS 2016, яка пройде в Теджоні в жовтні, йдеться на сайті CSAIL.


Для роботів, які сприймають ударні навантаження, вкрай важливо мати в конструкції демпфуючі елементи, що знижують негативні наслідки удару для всієї конструкції. До таких робіт можна віднести як звичні квадрокоптери, які відчувають удар при посадці, так і більш екзотичні приклади - наприклад, робокуб з MIT, здатний пересуватися в заданому напрямку за допомогою серії контрольованих стрибків. Якщо конструкція робота не буде справлятися з ударними навантаженнями, то це може призвести до виходу з ладу різних деталей пристрою.


Дослідники з CSAIL розробили метод створення програмованих віскоеластичних матеріалів (PVM) із заздалегідь заданими властивостями. Під час друку 3D використовується декілька матеріалів з різними механічними властивостями, які в різному поєднанні дозволяють досягати потрібного результату. При зміні співвідношення матеріалів можна досягти різної упругості об'єкта, в тому числі створити відповідний демпфуючий матеріал.

Зокрема, розробникам вдалося надрукувати покриття для робокуба, яке ефективно поглинає енергію удару об поверхню. Крім поглинання енергії удару при приземленні, подібне покриття також дозволяє роботу приземлятися з більшою точністю.

Стрибаючий робокуб був представлений розробниками з MIT CSAIL в минулому році. Робот виконаний у вигляді куба з довжиною ребра сім сантиметрів і масою близько 200 грамів. Усередині куба встановлено два електромотори, до кожного з яких прикріплений металевий язичок. Коли ротор обертається, язичок протягується через звужений канал в тілі куба і вистрибується через розташовані на гранях куба отвору, змушуючи робота підстрибувати на висоту до 20 сантиметрів.

Подібний спосіб пересування дозволяє стрибаючим роботам переміщатися по складній поверхні, де не підходять традиційні колісні або крокуючі шасі. За словами розробників, у перспективі такі куби можуть використовуватися групами по кілька одиниць для розвідки в умовах складної місцевості з непередбачуваним рельєфом - наприклад, для обстеження району землетрусу або для дослідження поверхні інших небесних тіл.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND