Команда автоматичної станції «Вояджер-2» змогла повернути апарату працездатність, яку той втратив під час збою в роботі, через що все наукове обладнання виявилося відключено. Збій стався через перевитрати електроенергії двома бортовими системами, повідомляється в твіттері місії.
Два зонди програми «Вояджер» були запущені для дослідження Сонячної системи в 1977 році. Апарати змогли зблизитися і дослідити чотири планети-гіганти, а потім попрямували до околиць Сонячної системи. Початковий термін їх функціонування оцінювався не більше ніж п'ять років, проте на сьогоднішній день тривалість їх роботи становить більше 42 років.
Зараз «Вояджер-2» знаходиться на відстані 123,6 астрономічних одиниць від Землі, а «Вояджер-1» - на відстані 148,7 астрономічних одиниць, це найбільш віддалений рукотворний об'єкт. Обидва апарати вже покинули геліосферу, проте не вийшли за межі Сонячної системи, кордон якої знаходиться за межами зовнішнього краю Облака Оорта, на відстані близько ста тисяч астрономічних одиниць від Сонця.
25 січня 2020 року «Вояджер-2» не виконав запланований маневр розвороту для калібрування магнетометра. Аналіз телеметрії показав, що через затримку в ході виконання команд для здійснення маневру, апарат залишив в одночасній роботі дві системи, які споживали занадто багато енергії. Автоматична підпрограма захисту від збоїв відключила наукове обладнання, щоб скомпенсувати дефіцит електроенергії. Фахівцям знадобилося кілька днів, щоб оцінити ситуацію, такий великий термін викликаний віддаленістю станції від Землі, через що час польоту сигналу туди-назад становить 34 год. 28 січня інженерам вдалося відключити одну з систем, що споживали занадто багато енергії, і знову включити наукові прилади. Зараз команда вчених визначає працездатність інших систем апарату, передбачається, що відновлення збору наукових даних та їх передача на Землю відбудеться найближчим часом.
Про те, що відбувається на кордоні геліосфери і міжзоряного простору за даними «Вояджерів», можна дізнатися з нашого матеріалу «Вийти з бульбашки».