В останні роки серед американських підлітків все більшої популярності набирають так звані фарма-вечірки. Їх учасники приносять з собою цілі горсті таблеток, переважно психотропних препаратів і нейролептиків, і зсипають їх у загальну велику миску. Пізніше залишається лише брати їх звідти і під гуркіт музики запивати алкоголем.
Зрозуміло, при вживанні такої собі «дурі» частенько бувають випадки передозування, в тому числі і зі смертельними наслідками. Тож батькам старшокласників за океаном все частіше рекомендують ховати ліки під замок.
Антидепресанти всюди
В цілому ж американці впевнено тримають перше місце в світі з вживання ліків. На США припадає майже третина їхніх покупок по всьому світу на суму понад 300 мільярдів доларів на рік. При цьому в трійку найбільш часто виписуваних медикаментів в Штатах входять такі, що легко викликають звикання антидепресанти і опіоїдні болезаспокійливі, що дозволяє фахівцям говорити: нація міцно підсіла на легальні наркотики.
За даними дослідницької компанії IMS Health, у США при населенні близько 320 мільйонів осіб щорічно виписується 250 мільйонів рецептів на антидепресанти. Наприклад, серед жінок від 40 до 50 років на антидепресантах сидить кожна четверта.
Ще в 1994 році автобіографічна книга журналістки Елізабет Вурцель «Нація прозака» (прозак - один з найпоширеніших антидепресантів) моментально стала в США національним бестселером, адже в головній героїні роману себе міг впізнати кожен третій американець. З тієї пори ситуація тільки погіршилася - за останні 20 років продажі антидепресантів у США зросли на 400%.
Медичний журналіст Бріттані Степніак розповідає:
- Через масовану рекламу і неохайність фармацевтичних компаній у американців склалося абсолютно неправильне уявлення про дії і можливі наслідки найпопулярніших антидепресантів - золофту, прозака і селекси. Жахлива правда полягає в тому, що часто негативні побічні ефекти переважують користь від прийому ліків. Відповідно до незалежних досліджень, позитивний результат досягається всього в 30% випадків.
А тепер порівняйте зі списком побічних ефектів: збільшення ваги, безсоння, нічні кошмари, головний біль, запаморочення, проблеми із зором. Практично у всіх приймаючих ці таблетки спостерігається зниження статевого потягу, аж до повного розладу сексуальної функції. А найчастіше довгий прийом антидепресантів призводить до ще глибшої депресії.
Нині і зовсім доходить до того, що антидепресанти можуть стати причиною... екологічної катастрофи. У деяких американських водоймах виявлено сліди медикаментів. Зокрема, того ж прозака. І це аж ніяк не наслідки якихось техногенних катастроф. Справа в іншому. Ліки потрапляють в річки разом з каналізаційними відходами.
Концентрація цих препаратів в організмі багатьох американців така, що ліки перестають як слід засвоюватися і проходять організм «наскрізь». Очисні споруди - фільтри та комплекси біологічного очищення - не пристосовані для стримування такого роду забруднень.
Бензодіазепіни - родичі героїну
Нещодавно в США і Великобританії вибухнув грандіозний скандал: виявляється, ще в 1982 році вчені попереджали, що вживання транквілізаторів або, простіше кажучи, заспокійливих засобів, призводить до таких же змін мозку, що і хронічний алкоголізм. Тоді планувалося широкомасштабне дослідження цього ефекту, але з невідомої причини вчені не отримали необхідного фінансування.
Мало того, прийом популярних заспокійливих з класу бензодіазепінів протягом чотирьох і більше тижнів призводить до того ж фізіологічного звикання, що і при вживанні героїну. Побічні дії виникають відповідні: галюцинації, головні болі, судоми і навіть смертельний результат.
- Печіння таке, ніби тобі в спинний мозок встромили оголений дріт - пронизливий біль йде через хребет до кінчиків пальців рук і ніг, - описує свої відчуття споживає бензодіазепіни пацієнт.
З героїном бензодіазепіни ріднить і така особливість: з них практично неможливо зіскочити.
- У мене в голові ніби хтось кричав: прийми ще-ще цих таблеток, - ділиться своїми враженнями пацієнтка на ім'я Рита, яка намагалася відмовитися від ліків. - Я була в такій глибокій депресії, що порізала собі вени. Адже я навіть не пам'ятаю, як зробила це.
- При різкій відмові від цих медикаментів великий ризик епілептичних припадків, інсульту, інфаркту і галюцинацій, - підтверджує доктор Стівен Меліміс. - Ви прокидаєтеся в холодному поту, і вас колотить так, ніби серце ось-ось вистрибне з грудей. А починається все зазвичай цілком невинно: через стрес на роботі лікар прописує вам заспокійливе. Пара днів - і ви відчуваєте себе відмінно. Через тиждень-інший стрес на роботі повторюється, і ви знову приймаєте бензодіазепіни, і знову всього кілька днів. Але неприємності на роботі трапляються все частіше, і вже через кілька місяців ви виявляєте, що ковтаєте таблетки кожен день.
Проблема в тому, що транквілізатори прописують від розладу нервів і безсоння, але чим довше ви їх п'єте, тим більше нервуєте і гірше спите. А значить, весь час потрібно збільшувати дозу. Фінальною стадією залежності від бензодіазепінів лікарі називають деперсоналізацію, яка виражається у втраті інтересу до життя і часто призводить до самогубства.
Нешкідливі болезаспокійливі
Неабияка частина тих, хто прописується в США, не просто схожа на наркотики. Ці препарати наркотиками, власне, і є. За даними урядового Центру з контролю і запобігання захворювань, щорічно в Штатах продається стільки опіоїдних болезаспокійливих, що протягом місяця все доросле населення країни може щодня отримувати за потенційно смертельною дозою напівсинтетичного опіоїду гідрокодону.
Тож немає нічого дивного в тому, що щорічно від передозування болезаспокійливих помирає 15 тисяч американців - більше, ніж від героїну і кокаїну разом узятих.
Там, де наркотики, нехай навіть легальні, щоразу махровим цвітом розквітає злочинність. І ось пару років тому наркополіцейські штати Флорида в результаті спецоперації накрили мережу клінік-одноденок. Робота «заводів пігулок» будувалася за гранично простою схемою: по всьому штату на короткий, часом всього в кілька днів, термін - щоб не встигла зреагувати поліція - відкривалися так звані Центри по боротьбі з болем, єдина функція яких полягала у продажу рецептів на болезаспокійливі препарати. Отоварювати рецепт з «заводу пігулок» теоретично можна було в будь-якій аптеці, але організатори всіляко рекомендували робити це тільки в перевірених місцях, щоб злочинна схема довше не викликала підозр.
Розслідування це відкрило американцям очі на два неприємних факти. Перший: до 70% опіоїдних болезаспокійливих прямо йде на чорний ринок. Другий: наркомафія виявила для себе нову нішу і включила аптеки в сферу своєї діяльності. В результаті вже сьогодні близько 12 мільйонів американців використовують болезаспокійливі в немедичних цілях, за перші десять років нового століття продажі легальних опіоїдів збільшилися вчетверо, і в стільки ж разів зросла кількість смертей від їх передозування. Щорічне ж число викликів машин швидкої допомоги, пов'язаних з прийомом і передозуванням болезаспокійливих, перевалило за півмільйона.
Панацея від СДВГ?
Захопившись настільки небесспірним лікуванням дорослих людей психоактивними медикаментами, американці не залишають без уваги і дітей. В даному випадку мова в першу чергу йде про ліки від СДВГ - синдрому дефіциту уваги та гіперактивності. Вони нібито дозволяють поліпшити успішність у дітей, які погано навчаються в школі.
За останні 10 років діагноз СДВГ стали ставити вдвічі частіше. І ось вже третина американських батьків вважають, що їхні діти будуть краще вчитися, приймаючи препарати від СДВГ, навіть якщо у них з головою все гаразд.
При цьому психоактивні медикаменти діють на незміцнілу дитячу психіку найбільш непередбачуваним чином. Одне з досліджень показало, що у 14% молодих людей прийом антидепресантів викликає періодичні напади агресії. Якийсь 12-річний учасник дослідження часто бачив сни про те, як він вбиває спочатку своїх однокласників, а потім і самого себе. Вкрай реалістичні кошмари повторювалися до тих пір, поки хлопчик не перестав приймати таблетки.
А на інтернет-порталі Бетті Хендерсон «Історії про антидепресантів» зібрані відомості про те, що в більшості випадків непрогнозованих вибухів шкільного насильства малолітні злочинці приймали психоактивні препарати. Стрілянина в школі в Алабамі 7 листопада 2011 року - злочинець пив ліки від депресії та СДВГ. Захоплення заручників у нью-йоркській школі 9 листопада 2010 року - юний лиходій приймав антидепресанти. Вбивство в школі в Массачусетсі 28 квітня 2010 року - знову після прийому ліків від депресії і СДВГ.
Так що дивне виходить лікування. Як для дорослих, так і для дітей. І проблема ця властива не тільки США, але там вона висвітилася якось особливо яскраво.