Жан Піаже
Теорія інтелектуального розвитку Піаже претендує на те, щоб вважатися внеском в іншу дисципліну, генетичну епістемологію. Цю дисципліну правильніше було б розглядати як міждисциплінарну область, що спирається на досягнення філософії, психології, логіки, біології, кібернетики і структуралізму. Вона розглядає всі проблеми, що мають відношення до таких питань:
- Що таке знання?
- Звідки воно береться?
- За яких умов воно можливе?
У центрі уваги генетичної епістемології, як розвиток знання кожного індивідуума від народження до смерті, так і історичний розвиток знання в рамках певної культури, насамперед - в рамках наукової традиції Заходу - протягом часу існування певної раси. Завдання генетичної епістемології в розумінні Піаже - пояснення розвитку знання та інтелекту в межах індивідууму і в рамках культури одними і тими ж, переважно біологічними, пов'язаними з віковим розвитком, механізмами і принципами.
Внесок Піаже в розвиток генетичної епістемології переважно методологічний, бо він запропонував спосіб вирішення класичних епістемологічних проблем - ретельне і прототипічне за своєю природою спостереження за тим, як немовлята, діти, підлітки і дорослі конструюють знання. У всіх його роботах про дитяче мислення вгадується прагнення вирішити епістемологічну проблему через аналіз того, яким чином ми приходимо до того, щоб почати думати, і чому в різних випадках наше мислення організоване по-різному. Наприклад, Піаже відповів на класичне питання епістемології: чи виробляє шум дерево, що падає в лісі, якщо поруч немає нікого, хто міг би цей шум почути? На думку Піаже, щоб набути притаманної кожній дорослій людині переконаності в тому, що предмети існують і будуть існувати незалежно від того, сприймає їх хто-небудь чи ні, кожному з нас достатньо приблизно перших 2 років життя. Засвоєння ідеї сталості об'єкта є одним з принципових досягнень немовляти.
Не менш складною епістемологічною проблемою є і розуміння причинності, оскільки у нас немає надійного способу дізнатися, які стосунки між предметами обумовлені певними причинами, а які - ні. Для прояснення питання про причинність Піаже запропонував насамперед розлого описувати те, як саме ми конструюємо своє уявлення про причинність.
Позиція Піаже - конструктивістська, тобто він виходить з того, що фундаментальні категорії і структури нашої свідомості не дані нам а priori, а конструюються нами в процесі нашого розвитку через еволюцію систем, за допомогою яких ми впливаємо на середовище і нашу власну свідомість і трансформуємо їх. Наступні рівні, або стадії, - це завжди переформулювання або реконструкції попередніх способів сприйняття світу і підтвердження знання, і подальший спосіб завжди повніше відображає дійсність і краще відповідає їй, ніж попередній.