Несподіванка - це коли ви слухаєте слова іншої людини, читаєте текст або спостерігаєте за чиїмись рухами, при цьому заздалегідь будуєте припущення щодо того, що буде сказано, написано або зроблено незабаром, і ці ваші припущення сильно відрізняються від того, що дійсно виявляється сказано, написано або зроблено. Коротше: несподіванка - це коли не виправдовуються очікування.
Практичний алгоритм визначення, які події будуть несподіваними. Відтворіть фразу до того місця, де ви хочете створити ефект несподіванки. Потім спробуйте продовжити фразу, уявляючи, що ви чуєте її з чужих уст. Запам'ятайте варіанти, які прийдуть до вас в голову, і використовуйте замість них будь-які інші варіанти. Якщо ваша аудиторія пророкує приблизно так само, як і ви, то такий прийом забезпечить більш вагомий ефект несподіванки. Звичайно, всі люди різні і ваші глядачі можуть міркувати не так, як ви. Але все ж, виключивши найбільш ймовірні продовження, ви поліпшите ваші шанси на створення вдалого анікса.
Точкою несподіванки (unex-dot) будемо називати момент часу, в який виникає ефект несподіванки. Ця точка відповідає місцю, де розбіжність між очікуваним і тим, що трапилося, найбільш велика. Частина подій, яка безпосередньо передувала точці несподіванки будемо називати пасткою. А решта - розв'язкою. Перед пасткою може бути необов'язковий вступ: Вступ, пастка, точка несподіванки, розв'язка.
Наприклад, в анекдоті роль вступу відіграє деяку кількість тексту, який просто знайомить нас з обставинами ("Увійшла Вона. Стало так тихо, що «...»). Зазвичай ця частина покликана створити ефект радості, викликаючи у вас спогади про задоволення або інші позитивні емоції. Ця ж частина може створювати ефект рефлекторного смішного, говорячи про щось таке, що у вас автоматично, рефлекторно викликає посмішку. У тому числі ця частина може містити декілька більш слабких ефектів анікса або стебу. Наприкінці анекдоту йде ключова фраза. Її початок - це пастка. Вона покликана повести вас хибним шляхом, змусити зробити ряд неправильних свідомих і підсвідомих передбачень («»... було чути, як тече кров «...») щодо того, що і в якій формі буде сказано далі. Потім слід завершальна частина - розв'язка. Яка за низкою параметрів відрізняється від того, що було передбачено і створює ефект несподіванки (""... наповнюючи печеристі тіла ".). Зауважимо, що межа між вступом і пасткою не є чіткою, тому при бажанні можна розглядати ці дві частини як єдине ціле.
Про підсвідомі очікування можна говорити тоді, і тільки тоді, коли вступ, пастка і припущення всі разом повторюють цілком або частково якісь наші відчуття в минулому. Якщо повторення має місце тільки частково, то і припущення теж має місце тільки в цій частині.