Джерело: Meyer, Dixie (2007). «Selective Serotonin Reuptake Inhibitors and Their Effects on Relationship Satisfaction». The Family Journal 15 (4): 392–397.
ПРОБЛЕМА: Як відомо, окситоцин - гормон, що виділяється гіпофізом (особливо, під час оргазму і пологів) - впливає на нашу поведінку. Він сприяє виникненню і розвитку почуття прихильності, іноді до такої міри, що ми стаємо конформістами. Вчені з Німеччини висловили припущення, що невелика кількість так званого «гормону любові» під час флірту з сексуальним незнайомцем може штовхнути нас на більш близькі стосунки і довести до ризикованого зв'язку з ним.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: У групі вчених була обрана найпривабливіша жінка, яка повинна була підходити до випробовуваних чоловіків. Перед зустріччю кожному з 57 випробовуваних вводили окситоцин або плацебо у вигляді спрею для носа. Приваблива жінка-дослідник мала стояти на відстані приблизно за 60 сантиметрів від чоловіка. Потім вона наближалася до випробовуваних, після чого відходила. Чоловіків попросили визначити, в який момент приваблива жінка перебувала на найбільш ідеальній, на їхню думку, відстані. Крім того, вони повинні були вказати, в який момент вона наближалася «занадто близько» - настільки, що вони починали відчувати незручність.
Після закінчення експерименту чоловіки підтвердили, що приваблива жінка була насправді привабливою.
РЕЗУЛЬТАТИ: На подив вчених, ті чоловіки, яким був введений окситоцин і які перебували в шлюбі або підтримували постійні стосунки з однією партнеркою, вважали за краще триматися на більш значній відстані від привабливої спокусниці - гормон «включив» почуття прихильності, але не до незнайомки, а до партнера, що грає в житті чоловіка важливу роль. Вони намагалися зберігати дистанцію - в середньому, на 10 - 15 сантиметрів далі порівняно з самотніми випробовуваними, які перебувають під впливом окситоцину, або тими з них, яким замість окситоцину ввели плацебо.
Коли до випробовуваних чоловіків наближався дослідник чоловічої статі (зовнішня привабливість якої була сумнівною), всі вони поводилися однаково. Різниця виникала незалежно від кількості зорових контактів з наближенням до них людини - жінкою або чоловіком.
Сприйняття випробовуваними чоловіками зовнішньої привабливості жінки не залежало ні від присутності в їх крові окситоцину, ні від наявності у них постійної партнерки.
ВИСНОВОК: Окситоцин сприяє формуванню моногамних відносин, не дозволяючи чоловікам «демонструвати свій чуттєвий інтерес» до інших жінок.
ВИСНОВОК: Якщо у вас постійні відносини з одним і тим же партнером, але під рукою немає окситоцину в аерозольній упаковці, існує безліч інших способів, що дозволяють стимулювати викид окситоцину в кров. Звичайно ж, секс, а ще корисно триматися за руки, торкатися один до одного - все це сприяє виділенню гормону. Але вчені попереджають: «цілком очевидно, що для того, щоб відчути результат дії гормону і переконатися у вірності партнера, жінки повинні провокувати викид цього гормону безпосередньо перед тим, як виникне ситуація, в якій її партнер може побачити інших жінок».
Повний текст дослідження дивись тут...