Також Дивний у своїй дрімучості інтернет-мем: «Коли ви приносите себе в жертву, ви починаєте самі любити себе менше».
Друзі, люди не вміють не любити себе!
Егоїзм - себялюбість - це інстинкт, прошитий у нас намертво!
Ми ніколи не починаємо любити себе менше. В іншому випадку - розлюбивши себе - ми не відчували б себе жертвою. Сиділи б під плінтусом і не вякали б. Але ж це не так! Обурюємося, та ще як!
Жертвою і страждальцем ми починаємо відчувати себе тому, що наш вчинок не приніс нам бажаного результату.
Ще раз повторю: вчинок не приніс бажаного результату. А ми вклалися, відпахали. А наш вчинок - виявився дурним. Страждаємо...
Так, нам важко визнати себе нерозумними, легше визнати себе - такими, що не вміють любити, тим більше інтернет радить.
І взагалі - це так красиво...
А бути дурою або дурнем - негарно. Але ви знаєте, друзі, ефективніше і красивіше для точного бачення реальності і для освоєння нових стратегій впливу - бачити ФАКТ.
І найбільш ефективно визнавати цей ФАКТ, коли вмієш не просто навішувати на себе ярлик і посипати голову попелом, а вмієш розкривати суть якогось явища: «Замість, я вчинив, як дурень, буде краще і зрозуміліше - я не співвідніс свої дії з результатом!»
Помилка зафіксована і чесно розкрита. Чудово!
І рекомендація собі на майбутнє: "Я почну освоювати стратегію розумного - я буду більш уважно вибирати дії, що працюють на потрібний мені результат! Я буду робити не те, що миттєво хочеться, а те, що буде працювати на результат ".
Я буду думати про розумні дії в моєму житті, а не про те - люблю чи не люблю я себе.
Я добре знаю, що я себе завжди люблю, просто ще не всі розумні стратегії освоїв. Так це теж правда життя - розумні дії приходять з досвідом, головне голову собі не смітити гаслами від мало освічених людей і все буде добре.
І ще трошки інформації для роздумів: Як ви думаєте, друзі, Януш Корчак став любити себе менше, коли для моральної підтримки дітей, разом з ними пішов на смерть, хоча у нього була можливість не жертвувати собою?