Вчені ввели молодим і здоровим добровольцям SARS-CoV-2 - коронавірус, що викликає COVID-19. Тепер вони поділилися першими результатами цього експерименту.
Все в ім'я науки і здоров'я людства
На момент публікації дослідження ще не було рецензоване, але воно може дати уявлення про те, як розвивається легка форма COVID-19 з моменту зараження до повного виведення вірусу з організму. Для експерименту вчені набрали 34 здорових добровольця у віці від 18 до 30 років. Згідно з оцінками експертів, жоден з учасників не був до цього інфікований SARS-CoV-2 і не вакцинувався від COVID-19. Всі вони дали негативний результат на антитіла проти SARS-CoV-2 на початку дослідження.
Кожен доброволець отримав низьку дозу SARS-CoV-2 у вигляді крапель, введених у ніс. У заяві наголошується, що ці краплі містили приблизно таку ж кількість вірусу, яка міститься в одній краплі носової рідини людини, інфікованої новим коронавірусом, в той момент, коли вірус найбільш активний.
Версія SARS-CoV-2, використана в дослідженні, передувала альфа-варіанту (або B.1.1.7, вперше виявленому у вересні 2020 року), але відрізнялася від вихідної версії вірусу тим, що несла мутацію під назвою D614G. Ця мутація впливає на шиповидний білок, який вірус використовує для зараження клітин, і, як вважається, збільшує передаваність вірусу.
Як все починалося і йшло
Після контакту з вірусом 18 добровольців захворіли, і у 16-х з них розвинулися симптоми різного ступеня тяжкості: біль у горлі, головний біль, болі в м'язах і суглобах, втома і лихоманка. Приблизно третина інфікованих учасників втратила нюх; у 10 з цих людей нюх повернувся до норми протягом трьох місяців, але троє решти на момент публікації результатів все ще не відновилися.
На щастя, «в нашій моделі інфікування здорових молодих учасників не було серйозних симптомів або клінічних проблем», - заявив головний дослідник дослідження доктор Крістофер Чіу, лікар-інфекціоніст та імунолог. З цієї причини результати дослідження найбільш характерні для легких випадків зараження, а не для важких, сказав він.
Команда повідомила, що у 18 інфікованих учасників середній інкубаційний період (період часу від початкового зараження до першого виявлення вірусу за допомогою тестів) склав 42 години. Дослідники брали зразки мазків з горла і носа учасників двічі на день і вираховували кількість присутнього життєздатного або інфекційного вірусу за допомогою ПЛР-тестів і лабораторних аналізів.
Вони виявили, що кількість вірусу в учасників швидко збільшувалася після інкубаційного періоду. Вірус може бути виявлений спочатку в горлі приблизно через 40 годин після контакту, а потім у носі приблизно через 58 годин після контакту.
У середньому вірусне навантаження учасників сягнуло піку через п'ять днів після їхнього початкового контакту. Група повідомила, що рівень вірусу в горлі зазвичай залишався нижчим, ніж у носі, і досягав піку раніше. Примітно, що всі інфіковані учасники показали однакове вірусне навантаження, незалежно від їх симптомів.
Підсумки
Латеральні проточні тести (тип експрес-тесту на COVID-19) надійно виявляли вірус протягом усього періоду хвороби. Але вони були трохи менш чутливими на початку і в кінці цього процесу, коли вірусне навантаження відносно низьке.
Іншими словами, тести з меншою ймовірністю виявляли вірус спочатку. А це означало, що в той час була велика ймовірність «неправдивих» результатів.
Забігаючи вперед, команда планує з'ясувати, чому одні учасники не заразилися SARS-CoV-2, а інші захворіли. Крім того, вони планують провести аналогічне випробування з дельта-штамом, а про «омікрон» поки нічого не сказали.
"Хоча існують відмінності в трансмісивності через появу таких варіантів, як" дельта "і" омікрон ", по суті, це одне і те ж захворювання, і одні і ті ж фактори будуть відповідати за захист від нього, - сказав Чіу. З точки зору передачі вірусу, пов'язаної з дуже високим вірусним навантаженням, ми, швидше за все, недооцінюємо інфекційність, тому що використовували більш старий штам ".