Чи може знаменитий «парадокс убитого дідуся», описаний Рене Баржавелем ще в 1943 році, стати реальністю?
28 червня 2009 року всесвітньо відомий фізик Стівен Гокінг влаштував вечірку в Кембриджському університеті, з повітряними кулями, закусками і шампанським. Однак на неї ніхто не з'явився, тому що Гокінг розіслав запрошення тільки після закінчення вечірки. Це був, за його словами, «урочистий прийом для мандрівників у часі» - тим самим фізик хотів зміцнити свою давню гіпотезу, що подорожі в часі неможливі.
Але Гокінг міг і помилятися. Теоретично ніяких прямих заборон на подорожі в минуле немає. Це трюк може стати можливим на основі загальної теорії відносності Ейнштейна, яка описує гравітацію як викривлення простору і часу з енергії та матерії. Надзвичайно потужне гравітаційне поле, утворене, наприклад чорною дірою, що обертається, може деформувати матерію так, що простір буде викривлено «навиворіт». Це створило б так звану замкнуту времениподібну криву - цикл, який фактично буде подорожжю в часі.
Хокінг і багато інших фізиків вважають замкнуту времениподібну криву абсурдною, тому що подорожі в часі будь-якого макроскопічного об'єкта неминуче створюють парадокси, які ламають причинно-наслідковий зв'язок.
Але недавно фізик з Університету Квінсленда (Австралія) Тім Ральф і його аспірант Мартін Рінгбауер спробували дослідити «парадокс убитого дідуся» з точки зору квантової механіки.
Суть парадоксу полягає в тому, щоб повернутися в минуле і вбити власного діда, тим самим запобігши власному народженню. Згідно з гіпотезою, що минуле змінити ніяк не можна, дід вже повинен був пережити замах на вбивство, або мандрівник у часі створює тим самим альтернативну лінію часу, в якій він ніколи не буде народжений.
З точки зору квантової механіки, якщо представити людину як фундаментальну частку, то її апріорі детермінованої емісії не існує - є лише розподіл ймовірностей. Тобто, людина з рівною ймовірністю як скоїла б вбивство, так і дала б своєму дідові шанс на порятунок - а цього достатньо, щоб замкнути криву і уникнути парадоксу, відзначають австралійські дослідники.