Коли людина дорослішає, вона стає розумнішою, відповідальнішою і сильнішою, вона ставить свої цілі і має свої плани, вона піднімається по щаблях особистісного зростання і розвитку. Коли ж до людини приходить вік і нові важкі обставини, до яких вона виявилася не готовою, вона впадає в метання, переживання і кризи. Особистісні кризи - показник не стільки етапів дорослішання, скільки брак освіти і тривалої інфантильності, що проявляється через ці етапи. Те, що люди називають віковими особистісними кризами - звичайний прояв «дитячості», непідготовленості людини до життя.

Кілька історій з власного досвіду розвитку самостійності у доньки 2-х років.

Коли я зрозуміла, що мої улюблені мелодії звучать на радіо «Ретро», то нахмурилася. Коли при виборі нових чобіт радниця-мама натякнула: "Вибирай класичну модель на низькому підборі. Елегантно і для здоров'я безпечно ", я занепокоїлася. Коли 35-річну подругу донька-скороспілка ощасливила онукою, грянула паніка. А слідом за нею - криза середнього віку...

Немов мухи тут і там ходять чутки по домівках,
І беззубі старі їх розносять по умах.