Проблема валідності

- Не маючи точних даних, люди можуть висловлювати різні думки про виконання вимог і побоювання оцінки. Зрештою необхідно піддати тезу виконання вимог емпіричному тестуванню для того, щоб визначити, чи дійсно випробовувані намагаються підтвердити гіпотези експериментатора.

Інші часто висувані заперечення проти лабораторних експериментів полягають у тому, що ситуації, створювані в лабораторії, - штучні, а про випробовуваних у цих дослідах не можна сказати, що вони є звичайними людьми. Критики вважають, що навіть якщо ми будемо розглядати поведінку суб'єкта як агресію, то все одно адже в більшій частині дослідів беруть участь студенти, а вони сильно відрізняються від решти населення: вони молодші, активніші, більш схильні до ризику і так далі. Інші люди могли б зовсім інакше відреагувати на умови експерименту. Так що, на думку скептиків, ми дійсно не можемо робити узагальнень з цих «нерепрезентативних» лабораторних прикладів і застосовувати їх до більш широких верств населення.

- Це Моя донька, чудова Лана, 7 років, і наші друзі нещодавно показали їй комп'ютерну гру з Бабкою Грені. Лана із задоволенням пограла в гру, але, схоже, і гра пограла з нею - вона почала боятися цю саму Бабку. Взагалі-то в боягузтві Лана раніше помічена не була, а тепер вона ввечері одна в кімнаті не залишається, а якщо їй потрібно піти на другий поверх, то Лана кличе з собою дорослих. Несподівана задачка навіть для мене, враховуючи, що я сама психолог, вже 10 років як консультую і веду тренінги. Перебрала все: і про вторинну вигоду думала, і про переноси, і про нестачу/перебір уваги, і про посттравму... Все перебрала - не складається. Думала не звертати увагу, саме пройде - ні, не проходить. Ну, думаю, раз я сама не можу в своєму болоті розібратися, то піду до дитячого психолога, нехай з боку подивиться і все вирішить. Через друзів знайшла хорошу, досвідчену, але розмова наша пішла в зовсім для мене несподівану сторону: