З дитинства нас вчили відповідати на поставлені нам запитання, якщо тобі поставили запитання, ти обов'язково повинен на нього відповісти, не можна ігнорувати людину, це як мінімум неосвічено. І з часом це переходить в обов'язок, ми самі того не усвідомлюючи відповідаємо на всі питання, які нам ставлять, навіть якщо деякі з них, нас ґрунтовно напружують. Пощастило тим людям, яких з дитинства вчили протилежному, мені відомі такі люди, і вони я вам скажу взагалі, не паряться по життю, бо розуміють, що нікому, нічим не зобов'язані. Я сам колись змінював своє ставлення до цього, і тепер пропоную вам зробити це, якщо ви страждаєте подібною недугою. Ну те, що на поставлені запитання, далеко не завжди слід відповідати правдиво, розуміють напевно багато хто, тільки до цього треба ще додати повне їх ігнорування. Поставивши вам запитання, людина розраховує на вашу реакцію насамперед, він ясна річ хоче щоб ви сказали йому правду, що дасть йому певну силу, а вас відповідно зробить слабкіше. Але навіть якщо ви будете брехати або ще як водити його за ніс, все одно це буде відповіддю на питання. Якщо ви нервуєте, або занадто імпульсивні, значить питання було ідеальним з точки зору задаючого.